Наскрізний зріз української історії від найдавніших часів до сьогодення

З листа П.М.Аццрієвського Диктатору ЗУНР Є.О.Петрушевичу про необхідність уникати недовіри і суперечок у відносинах наддніпрянських і наддністрянських українців (1921 p., квітня 20)

[...]

1. Ви заявляєте, що наддніпрянці шкодять Вашій політичній роботі й що «декларація» буде представлена Вашими ворогами до Найвищої Ради, як доказ проти Вас. Отже ще раз кажу, що такої «декларації» на світі нема, а чого нема, того не можуть вжити проти Вас Ваші вороги.

Коли ж буде вживатися яка-небудь декларація нібито підписана мною й при тому «ех officio» яким-небудь правительством, а не провокаторами, брехунами, інсинуаторами та інтриганами, то про це прошу мене повідомити. Бо на всякі брехливі чутки та провокації я уваги не звертаю. [...]

3. Серед надцніпрянців я не бачу ні одного, котрий би свідомо хотів зла для галицького народу. Емігрантів я ділю на три категорії: а) перша — це ті, які залізли в бездню і щоб вилізти з неї ідуть на все. Щоб скласти своє життя, роблять все, не розбираючи, чи воно добре, чи зле; б) друга — це ті, які хотять вивести з безодні перших, спасти Українську справу, для чого, думають, треба йти на всякі політичні компроміси з тим застереженням, щоб ні єдиний засіб не віддаляв нас від нашої цілі й щоб з найменшими втратами досягти найбільше добра. Третя — це ті, які не звертають увагу ні на перших, ні на других, вибрали свою орієнтацію і прямують до цілі, не нахиляючись то в одну, то в другу сторону. [...]

5. Пам’ятайте, високоповажний пане Президенте, свої правдиві слова: в принципі сходимся, в тактиці розходимся. Нещастя полягає в тому, що одна, як і друга сторона тактичні прийоми недооцінює або переоцінює. Зрештою одна другій каже: ти зраджуєш, твої заходи зрадливі.

Отже, висновок: треба дуже обережно ставитися до всього того, що робить одна або друга сторона. А перш за все треба вірити один другому і не думати, що кожний — то Іюда — за тридцять серебренників продаючий те, що є найдорожчого. [...]