Наскрізний зріз української історії від найдавніших часів до сьогодення

З Постанови «Про основні засади п’ятирічного плану культосвітнього будівництва УСРР на 1933—1937 рр.»

Розгортання соціалістичного будівництва, великі капіталовкладення у народне господарство, поліпшення добробуту трудящих, — все це рішуче поставило питання про всебічне розгортання роботи і на культурно-освітньому фронті, насамперед про запровадження обов’язкового загального навчання в країні; ліквідацію загальної та технічної неписьменності серед дорослої людности;відтворення робочої сили в усіх галузях народнього господарства; готування народньо-господарських і культурно-освітніх кадрів; розгортання науково-дослідної роботи; сприяння масовій політосвітній роботі та художньому й мистецькому вихованню.

Увага партії та уряду до культурного будівництва забезпечила мобілізацію робітничої кляси і громадської думки всього радянського суспільства на боротьбу за щораз більше піднесення культурно-політичного рівня трудящих, за загальну письменність, за утворення кадрів, за піднесення на вищий щабель культури.

Широко розгорнуто за минулі роки роботу і в галузі національнокультурного будівництва в напрямі всебічного розвитку національних за формою та пролетарських за змістом культур усіх народів СРСР, що їх «закликано до життя Жовтневою революцією» та остаточного подолання ганебної спадщини «русифікаторської колонізаторської» політики феодальнобуржуазного ладу царату.

Запроваджено загальне обов’язкове політехнічне навчання з цілковитим охопленням школою всіх дітей 8 років. Навчання дітей проводиться рідною мовою.

Поруч цього загальне навчання переводиться на вищу базу в обсязі 7-річної політехнічної школи.

Значно зростає рух робітничих мас за опанування культури й технічних знань.

Широко розгорнуто національно-культурне будівництво, в тому числі й української соціалістичної радянської культури.

Здобуто великих успіхів в розв’язанні проблеми підготовки кадрів.

Розгорнуто науково-дослідну роботу.

Значно посилено матеріальну базу культурного будівництва.

Основні настанови для складання другої п’ятирічки культурного будівництва

Провідна лінія, що її дала партія на другу п’ятирічку [...] передбачає рішуче підвищення культурного рівня в країні, утворення всіх умов для технічного озброєння трудящих, розвитку науки й піднесення на вищий щабель культурного й технічного прогресу.

Справа освіти в світлі другої п’ятирічки, як «найважливіше завдання», набуває виключної ваги й вимагає сповна розгорнути культурну революцію для підготовки кадрів господарського й культурного будівництва, для культурно-політичного розвитку трудящих, для створення якнайсприятливіших умов у вихованні нових поколінь, для соціалістичної перебудови побуту, для цілковитого знищення рештків впливів капіталістичного устрою у свідомості мас.

Головні завдання, що визначатимуть основний напрямок у розвитку культбудівництва другої п’ятирічки, є:

1. Виконати поставлені програмою комуністичної партії завдання у справі запровадження загального обов’язкового політехнічного (що знайомить в теорії й на практиці з усіма головними галузями виробництва) навчання для всіх дітей обох статтів до 17 років.

2. В другій п’ятирічці цілковито повинна бути розв’язана проблема загального дошкільного виховання (дошкільний всеобуч).

3. Проблему готування кадрів треба розв’язати як кількісно, так і якісно, надаючи особливої ваги питанню про їхню наукову кваліфікацію, про їхній обов’язок відповідно засвоїти основні досягнення світової науки й техніки, як це чітко визначено в директивах XVII партконференції.

4. Великий розвиток у другій п’ятирічці повинна дістати й науководослідна робота для всебічного сприяння темпам опанування виробничих сил, що їх ставить п’ятирічний плян, та швидкого технічного переозброєння господарства, піднесення кількісних і якісних покажчиків в соціалістичному виробництві, щоб найближчими роками наздогнати й випередити технічно й економічно передові капіталістичні країни.

5. Грандіозні завдання, що розв’язання їх поставлено на другу п’ятирічку, повинні йти поряд загального піднесення культури в країні.

6. Треба значно посилити темпи національно-культурного будівництва, щоб цілком і остаточно знищити культурну відсталість національних меншостей.

Мистецтво

Велика роля мистецького впливу в розв’язанні проблеми подолання пережитків капіталізму в свідомості людей та перетворення їх на свідомих і активних будівників соціялізму вимагає від мистецьких закладів особливу увагу звернути на якість своєї роботи та значно збільшити кількісне охоплення трудящих. Піднесення добробуту трудящих значно збільшить попит на задоволення культурних потреб, що теж поставить вимогу поширити мережу мистецьких закладів.

а) В галузі театра

Щоб підвищити якісно і збільшити кількісно обслуговування людності, поширити мережу драматичних стаціонарних і пересувних театрів, театрів малих форм так, щоб забезпечити обслуговування робітництва не тільки у великих промислових містах, але й на окремих виробництвах. Зокрема звернути увагу на обслуговування робітництва основних галузей промисловості. Розгортаючи мережу стаціонарних драматичних театрів в промислових містах, взяти до уваги й поширення театрів малих форм, що з одного боку мають більшу можливість переключатися на пропаганду завдань сьогоднішнього дня, а з другого, ці театри можна застосовувати на великих площадках, безпосередньо на підприємствах, шахтах, руднях. Розгортаючи мережу драматичних театрів і театрів нових форм, передбачити організацію спеціяльних театрів сатири та комедії.

Великий попит трудящих мас на театральне мистецтво масової музичної дії, зокрема опери, ставить завдання максимально поліпшити роботу сучасних опер та організувати нові. Зокрема слід організувати стаціонарні опери на Донбасі і Великому Запоріжжі та пересувні опери у кожній області. Забезпечити організацію пересувних музкомедій в кожній області.

Разом з розгортанням мережі українських театрів організувати національні театри для обслуговування нацменшостей.

б) В галузі музики

Поширити обслуговування людности концертами професійних музичних закладів. Збільшити мережу таких закладів. Організувати постійні симфонічні оркестри, великі (у складі мінімум 60 осіб) і малі (в складі 35— 40 осіб) у великих індустріальних містах та обласні. Симфонічні оркестри повинні обслуговувати людність концертами як у приміщеннях, так і в парках культури й відпочинку.

Організувати постійні показові духові оркестри пересувного типу по одному на область. Поширити мережу оркестрів-бандуристів і народніх інструментів (3—5 на область). Поширити мережу струнних квартетів.

Поширити мережу хорових капел, забезпечивши організацію нацменівських одиниць. Поширити мережу концертових бригад.

в) В галузі образотворчого мистецтва

Спрямувати роботу образотворчого мистецтва на службу будівництва соціалізму, зокрема звернути увагу на розвиток монументальних форм — архітектури й скульптури в оформленні нових соціалістичних міст, у перебудові й реконструкції наявних.

Поширити мережу пересувних центральних художніх виставок, утворити малі пересувні художні виставки, що обслуговували б не тільки великі центри, а й найвідцаленіші невеликі робітничі селища, колгоспи, радгоспи і МТС.

Організувати ряд заходів стимулювання художньої творчості — конкурси, премії, командировки, дотації.

Організувати закуп продукції художників, скульпторів клюбами, будинками соціалістичної культури, будинками колективіста, будинками відпочинку, для чого налагодити виставки продукції митців.

Поширити репродукції з кращих зразків образотворчого мистецтва.

Звернути особливу увагу на оформлення речей масового споживача.