Ваша електронна бібліотека

По історії України та всесвітній історії

Наскрізний зріз української історії від найдавніших часів до сьогодення

Ухвалений Радою Народних Міністрів «Закон про урочисту обітницю Директорії, міністрів, урядовців і суддів та присягу військових на вірність Українській Народній Республіці» (1919 p.,жовтня 13)

На зміну та доповнення попередніх законів встановити такі форми урочистої обітниці на вірність Українській Народній Республіці.

I. УРОЧИСТА ОБІТНИЦЯ ДИРЕКТОРІЇ

Ми, Директорія Української Народньої Республіки, даємо цю прилюдну урочисту обітницю, що вірно будемо служити Народові України і утвореній ним Українській Народній Республіці, волю синів її, національну, релігійну та горожанську невпинно боронитимемо, всі сили свої обіцяємо покласти аби закріпити народно-республіканський устрій України основним законом, організовано виявленій волі народа будемо коритися; в державному управлінню будемо керуватися тільки волею народа на його добробут і благо Республіки, стоятимо на сторожі її інтересів та скарбів, ні в чому не порушимо її законів, пильно стояти будем, аби встановлені закони ретельно й справедливо всіма виконувались і правда ні в чому не порушувалась.

II. УРОЧИСТА ОБІТНИЦЯ МІНІСТРІВ

Я, нижчепідписаний, даю цю прилюдну урочисту обітницю, що вірно служитиму Народові України і утвореній ним Українській Народній Республіці та її Верховній Владі. В державному управлінню буду керуватись тільки благом Народа й Республіки, обов’язки свої виконуватиму чесно й сумлінно, пильнуватиму аби встановлені Директорією закони всіма неодмінно виконувались і правда ні в чому не порушувалась; урядові тайни берегтиму і всіма силами стоятиму на сторожі інтересів Народу та скарбів Української Народної Республіки.

III. УРОЧИСТА ОБІТНИЦЯ УРЯДОВЦІВ

Я, нижчепідписаний, даю цю прилюдну урочисту обітницю, що буду вірно служити Українській Народній Республіці та її Верховній Владі; покладені на мене правительством, обов’язки служби буду виконувати з повним напруженням сил, чесно і сумлінно, керуючись лише благом Народу й Республіки та законами її, не жаліючи життя для своєї Батьківщини; всяку довірену мені по службі таємницю берегтиму, державне майно оберігатиму і на свою користь нічого проти служби й обітниці не робитиму.

IV. УРОЧИСТА ОБІТНИЦЯ СУДДІВ

Я, нижчепідписаний, даю цю прилюдну урочисту обітницю, що буду вірно служити Українській Народній Республіці та її Верховній Владі, непохитно оберігатиму гідність стану судді, всяку довірену мені по службі таємницю берегтиму, обов’язки свої виконуватиму чесно й сумлінно; державне майно оберігатиму і на свою користь нічого проти служби й обітниці не робитиму, закони затверджені Верховною Владою Української Народным Республіки твердо виконуватиму, суд чинитиму справедливо, як закон і совість мені каже.

V. ВІЙСЬКОВА ПРИСЯГА

Клянусь честью громадянина Української Народньої Республіки і торжественно присягаю Всемогущему Богу вірно Українській Народній Республіці служити, слухняно повинуватися її Верховній Владі Директорії, Правительству і Народній Армії.

Присягаю поважати і захищати накази і всякі припоручення їх по службі, точно їх виконувати супроти всякого ворога Української Народної Республіки та трудящого люду, хто б цей ворог не був і де тільки воля Верховної Республіканської [Влади] буде вимагати: на воді, на суші, у воздусі, вдень і вночі, в боях, наступах, сутичках і всякого роду предприємствах, словом на кожному місці, у всяку пору і кожнім випадку хоробро [і] мужно до останньої краплі крови боротися. Своїх військових частин, прапорів і зброї ні в [жоднім] разі не кидати, з ворогом ні в які, навіть найменші, порозуміння не входити, завжди поводитися так, як цього військові закони та честь воїна лицаря вимагають, в цей спосіб і честью жити і честью умерти.

В цьому мені, Святий Боже, [моя любов] до країни Рідної та її народу, допоможи.