Наскрізний зріз української історії від найдавніших часів до сьогодення

Політичні засади Українського національного союзу (1918 p., серпень)

І. Мета Союза:

а) утвореннє міцної самостійної української держави;

б) боротьба за законну владу на Україні, відповідальну перед парляментом;

в) боротьба за демократичний виборчий закон у всі установи (по 5-ти член, формулі);

г) оборона прав українського народу і української держави в міжнародній сфері.

§ 2. Для здійснення сієї мети Союз організує українську політичногромадську волю і репрезентуючи її, вживає всіх відповідних заходів для її виявлення і реалізації, як в межах України, так і поза її межами.

§ 3. Склад Ради. Рада складаєть ся з представників усіх політичних українських партій і української селянської спілки на паритетних основах (по 8) і з українських громадських представників, наукових і професійних організацій також на паритетних основах (по 1).

§ 4. Філії. Філії Союза закладають ся по губерніяльних і повітових містах та інших пунктах на таких-же основах, як і центральна організація (§ 3). Філії підлягають центрови, який може мати при них своїх уповноважених.

§ 5. Виконавчий орган. Для виконання постанов Ради і для репрезентації Союза Рада вибирає президію. В склад президії входять представники всіх партій по одному, і по 2 представників від усіх інших організацій, які входять в склад Союза.

§ 6. Кошти. Кошти Союза складають ся з внесків партій і організацій, які входять в Союз; їх форма і розміри встановляють ся Радою.

§ 7. В своїй діяльности президія, філії, комісії й инші органи Союза керуються відповідними інструкціями Ради.

§ 8. Керуючий орган Союза — загальні збори Ради, які вважають ся правомочними, коли на них представлено не менш У2 партій і організацій, записаних до Союза, і скликують ся в міру потреби.

§ 9. Постанови Ради обовязкові для членів усіх вступивших до Союза партій і організацій, коли сі постанови принято одноголосно.

§ 10. Постанови Ради приймають ся простою більшістю голосів.

Примітка: Партія чи організація, не згодна з постановою зборів може заявити, що се питаннє для неї принціпіяльне: тоді питаннє здіймається з черги та переносить ся на найближче засідання, і коли більшість не прийде до порозуміння з меншістю, то питаннє голосуєть ся в друге і постанова ся стає обовязковою, коли за неї висловиться 2/3 присутних членів Ради.