Ваша електронна бібліотека

Про історію України та всесвітню історію

Наскрізний зріз української історії від найдавніших часів до сьогодення

З донесення начальника Таврійського губернського жандармського управління про страйк робітників на будівництві Лозово-Севастопольської залізниці (1874 p., лютий)

Директор-розпорядчик Лозово-Севастопольської залізниці полковник Струве телеграфно повідомив начальника губернії про страйк робітників на будівництві залізниці, які самовільно залишили роботу і партіями по п’ятсот чоловік пішли в м. Севастополь, і що він не знаходить законного захисту і просить підтримки для запобігання неспроможності його перед урядом щодо будівництва залізниці [...]

Прибувши в Севастополь, я знайшов справу в такому стані.

Всіх робітників на лінії від Севастополя до Сімферополя близько 5 тис. чоловік. Партії, які працювали коло Байдар, кількістю до 400 чоловік зажадали від підрядчиків своїх паспортів. Підрядчики видати паспорти їм відмовились, тому що за умовою робітники зобов’язувались працювати до І лютого 1874 р.

Робітники прийшли в Севастополь до мирового судді і під час розгляду справи заявили, що ніяких претензій до підрядчиків не мають; харчують їх добре, розміщені зручно, поводяться з ними добре, заробітна плата достатня, і вони її одержують у строк, але не бажають більше працювати і вимагають повернення паспортів.

Мировий суддя у видачі паспортів їм відмовив.

Після цього відмовлення 50 чол. повернулися до роботи, всі ж інші лишилися в Севастополі і ходили в балагани на будівництві тільки обідати та вечеряти, в чому їм і не відмовляли.

Умовляння начальника відділення жандармського поліцейського управління залізниці майора Хитрова, товариша прокурора, мирового судці, слідчого, поліцмейстера, полковника Струве,підрядчиків і мої — безуспішні. Робітники почали скаржитися на грубе поводження з ними підрядчика Дрюннера, на несвоєчасну видачу грошей і на неправильний, на шкоду їм, запис прогульних днів. При цьому вимагали, щоб полковник Струве поручився підписом на умові, що їх кривдити не будуть. На мою просьбу полковник Струве погодився дати поручительство, але коли було оголошено про це робітникам, то вони почали вимагати таких змін в умові, що для підрядчиків було невигідно погодитися на такі пропозиції. З боку робітників була спроба виїхати пароплавом з Севастополя без паспортів, але вжитими заходами вони були затримані [...] 6 робітників, за вказівкою майора Хитрова і полковника Струве, заарештовані як керівники і призвідники. [...]

11-го числа майже всі непокірні робітники, за винятком 30 чоловік, прийшли до полковника Струве і висловили готовність вийти на роботу, якщо звільнять заарештованих і він змінить деякі умови. Струве погодився клопотатися про звільнення і зробити поступку в умові, і робітники обіцяли 12 числа вийти на роботу.

Причини залишення робітниками робіт хоч і не цілком роз’яснені — дізнання проводиться севастопольським поліцмейстером під наглядом прокурора окружного суду, — але їх можна вважати такими: підрядчики — німці, які погано володіють російською мовою і не вміють поводитися з російським народом; підрядчик Дрюннер грубий у поводженні; виявлено деяку несправність у веденні робочих книжок, яка сталася, треба гадати, від недостатньої уваги, і немає приводу припускати зловживання. Перші місяці була затримка у виплаті грошей в зв’язку з несвоєчасним надісланням їх підрядчиком. Але всі ці причини в цілому не могли повести робітників до страйку, до залишення робіт. Є підстава гадати, що були люди, які переманювали народ на інші роботи, обіцяючи більш вигідні умови. До того ж наближається час сіножаті, а потім і збирання хліба; в цей час заробітна плата збільшується вдвоє і навіть втроє. Хоч усі робітники, які брали участь у страйку, найнялися і уклали договір на рік, але вони бачили можливість безкарно забрати свої паспорти і піти. Протягом останніх двох місяців пішло до 150 чоловік. Мировий суддя виносив рішення повертати робітникам паспорти, якщо вони цього вимагатимуть, а підрядчику надавалось право вимагати від робітників, які відходили, відшкодування збитків законним порядком [...]

За словами полковника Струве і підрядчика Дрюннера, робітники спочатку зажадали підвищення заробітної плати і, після відмовлення, вимагали паспортів. Чи будуть докази цим словам, це ще невідомо, але що робітники вимагали зміни укладених з ними умов на шкоду підрядчикам, це факт, який не викликає сумніву.

Я вважав і вважаю, що коли робітники і не вимагали підвищення заробітної плати, то при умові вимагання ними на шкоду підрядчикам змін договору, залишення робіт масою всупереч договору слід вважати за страйк [...]