Ваша електронна бібліотека

Про історію України та всесвітню історію

Наскрізний зріз української історії від найдавніших часів до сьогодення

Скарга селян с. Полтви Золочівського округу до Франца-Йосифа І про захоплення поміщиком громадських земель (1851 p., жовтня 7/19)

[...] У 1848 р. пан дідич с. Полтви Михайло Торосевич заподіяв нам, підданим, різні кривди, а саме: загарбав наші землі, луки, зокрема долини Теребіж, Піднивки і Заливи, і заборонив нам вирубувати ліс, хоч цим правом ми користувалися з незапам’ятних часів. Ми декілька разів подавали скарги до ц.-к. окружного уряду, але жодної з них не вдовольнили. Аж у кінці 1849 р. ми заявили про нашу кривду шостий раз ц.-к. окружному урядові і просили, щоб панові дідичу заборонили косити луки, зокрема луку, що зветься «На Заливах», доки окружна комісія не винесе відповідного рішення. Коли ж після останньої скарги не було прислано жодної комісії, ані видано рішення, пан почав самовільно косити луки. Тоді деякі нетерплячі члени громади захотіли заборонити панові косити навпроти своїх грунтів, доки не буде окружної комісії, то ж пішли і зігнали панських косарів з луки. На першу скаргу пана Торосевича до Полтви приїхав пан окружний комісар з військом, який арештовував і сурово карав нас, бо кільканадцятьом всипав по 50 київ, а одного навіть віддав до війська. За наказом пана комісара громаду примусили своїм коштом скосити ці луки для пана, даремно скласти в скирти і оплатити перебування комісії. Унаслідок цього громада була змушена через своїх уповноваженних подати скаргу у високе ц.-к. губернаторство. За наказом високого ц.-к. губернаторства була проведена окружна комісія. Приїхавши на комісію, пан окружний комісар Міхаловський заїхав у двір до пана Торосевича, влаштував там комісію і так перекрутив показання наших свідків, що окружний декрет випав не на нашу користь. Отже, ми поскаржилися на цей декрет у високе ц.-к. крайове губернаторство 28 лютого 1851 р. і просили призначити іншу комісію, і щоб свідки зізнавали під присягою. Але й досі не проведено комісії, і жодного рішення ми не отримали. Пан Торосевич далі користується нашими луками, а ми мусимо терпіти кривди.

Хай ваша милість найясніший і найласкавіший цісар ласкаво зволить повірити в нашу кривду, у те, що пани витворяють з селянами, і яку справедливість знаходять селяни в уряді. На наші неодноразові скарги не було жодної відповіді, а на панську заяву відразу приїхала комісія і так несправедливо й суворо нас покарала. Тому підписані нижче депутати на підставі доданої копії повноваження, змушені з найглибшою покорою просити вашу милість, найяснішого і найласкавішого цісаря, щоб звелів призначити найновішу комісіїо, яка б заслухала свідків під присягою, і щоб після вжиття потрібних правових заходів були повернуті землі і відшкодовані всі кривди.