Ваша електронна бібліотека

Про історію України та всесвітню історію

Наскрізний зріз української історії від найдавніших часів до сьогодення

З листа Я.Ф.Головацького до О.М.Бодянського про ситуацію з українською мовою в Галичині (1849 p., квітня 9)

[...] Якоби предитечі нашого воскресенія, кілька літ тому взад ялися луччії русини покріпляти свою народність — старанно ізучувати свій язик, упражнятися в писаню сочиненій в народнім язиці, — чули своє возрожденіє, як тая билинка, що парістки пускає, чуючи весну зближаючуюся. Нині тоє стараніє, тая наука увінчана найлуччим успіхом, ба, пожитком для цілого народу. Високоє правительство ізрекло рівноправність нашого малоруського язика із другими австрійської держави. Вследствіє того має бути язик руський заведен в школах, судах і урядах нашої Русі Галицької. Тепер пора русинам всіма силами робити, щоби все тоє в житя ввести, що правительством ласкаво надано. І о тоє русини стараються. Хоч для малості учених людей к тому способних поволі той поступ діється, но споглянувши навпаки, за один ще несповна рік много ся зробило. В школи заводиться руський язик. Молодіж охотно береться до науки руського язика. В народних і городських училищах ледве не всюди уже в нашій Галицькій Русі обучають читаню і писаню руському. При гімназіях також учреждени кафедри руського язика, де вся молодіж должна учитися по-руськи. Сього року по більшій части тільки релігія може убути в руськім язиці преподавана, за неімінієм учебних книг, но на другий шкільний рік будуть старатися руськії учителі гімназій і другії предмети учити по-руськи. В Львівськім університеті учреждена кафедра язика і словесності малоруської, которих то предметів я маю честь бути публічним ординар[ним] професором. Адже сього року шкільного факультети філософський і правний суть замкнені, то преподаванія одбуваються в лілейному академічеському класі, на которі лекції многое множество слушателів ходить. В ліцеї перемишльськім сього року преподаються науки релігії і філософії в обох годах філософського факультету по-руськи. Найшло би ся і більше професорів, которії би желали по-руськи преподавати, але, для совершенного недостатка учебних руських книг, тяжко їм приходить переводити або переділивати свої предмети для руських лекцій. В богословських заведеніях у Львові і в Перемишлі преподаеться уже большая часть предметів в руськім язиці. Всюди відзивається руськоє слово, руський дух — коли перед роком ніхто не учив слова руського в жоднім шкільнім заведенію, кромі хіба приходських училищ. Од місяця червня завелася у нас Матиця галицько-руськая з подобним наміренієм, як то чеська і другії слов’янськії, і має уже сто кількадесять сочленів. Не маючи, однако, значительних грошей, не могла ще більших сочиненій видавати. Первую увагу звернуло тоє общество на ізданіє добрих учебних книжок для дітей. В тім наміренію видала Матиця «Букварь языка малорусского», написаний Ант[оном] Добрянським, парохом із Валяви, і зачала печатати граматику малоруську, мною сочиненую. Вийде також небавком кілька моїх преподаваній о руській словесності ізданієм Матиці галицько-руської. Тая ж Матиця созвала була в місяці жовтні минувшого годасобраніє учених руських, котрі нараджували над піднесенієм народних шкіл і народної словесності. [...]

[...] В Коломиї завелась «Читальня руська», тоже і у Львові таке общество заводиться. Но всюди одна гадка і одна скарга, що не можна книжок достати малоруських і вообще руських. То все, що досі зділалося к піднесеню народності, — мало воно мало, але сли подумаємо, яка тиха глуш перед роком була, то увидимо, що дуже багато зробилося, а по крайнім мірі підстава сильна для будучності положилася.