Ваша електронна бібліотека

Про історію України та всесвітню історію

Наскрізний зріз української історії від найдавніших часів до сьогодення

Уривок з «Топографического описания Харьковского наместничества» про хліборобство на Слобожанщині (1788 p.)

Українські хлібороби більше висівають ярових, ніж озимих хлібів, бо трапляються непогожі, мокрі або безсніжні зими, під час яких озимі посіви часто випрівають, через що і врожай непевний.

Грунти переважно сухі, тверді і в’язкі, заростають грубими бур’янами і сильним корінням. По цій причині хлібороби для оранки вживають великі плуги, в які впрягають по чотири, шість чи вісім волів, зважаючи на справність знаряддя, на якість грунту і на силу робочої худоби [...]

Вживають тут і звичайні сохи з двома сошниками, і ще одне знаряддя, так зване рало. Роблять це рало подібно до борони з одним рядом п’яти або шести великих дерев’яних зубів, або клювків, на які накладаються залізні зуби, але обидва ці знаряддя більш придатні для орання м’яких і піщаних грунтів, також для повторного переорювання під озимі хліба, але інколи за недостачею і бідністю використовуються замість великого плуга.

Для скорішого весняного посіву землероби звичайно орють свої ниви плугами під зиму, в жовтні (така оранка називається зяб), а після того, як відкриється земля, в березні перш за все сіють мак і ганус, далі по черзі ячмінь, пшеницю, овес, горох, сочевицю, просо, льон і коноплі, на легких і сухих грунтах — гречку.

У безлісних і малозаселених степах щорічно зорюють плугами цілинний степ або довго неорані перелоги. На таких піднятих нивах з надійного, доброго насіння сіється перший раз ганус або просо, яке вимагає також твердого грунту, а на привільних і інших соковитіших цілинах першим посівом є яра пшениця.

У наступний рік такі новозорані ниви засіваються також просом або пшеницею, на третє літо засівають вівсом, після вівса житом, а після збору врожаю жита воно залишається перелогом на декілька років.

Таким способом оброблений і удобрений дикий степ перетворюється в краще пасовисько. [...]

Зібране з поля збіжжя відвозиться в село на гумно, або складається на хуторах, або ставиться в ожереди серед поля на нивах [...] Українці при молотьбі розкладають снопи вверх колосом на току, щоб трохи висохли; заможніші хлібороби для молотьби хліба роблять клуні. Молотять з таким розрахунком, щоб, крім вимолоченого зерна, одержати і корм для худоби. В порівнянні із сіном сиромолотна солома на зиму для худоби складає половину корму. [...]