Наскрізний зріз української історії від найдавніших часів до сьогодення

Розпорядження російського уряду про проведення перепису населення українських міст і сіл для обкладення його податками (1666 p., січень)

[...] за государя, царя і великого князя Олексія Михайловича всієї Великої і Малої, і Білої Росії самодержця, указом і за наказом із Приказу Малої Росії за приписом дяка Івана Михайловавелено стольникові Олександрові Тимофійовичу Ізмайлову їхати в малоросійські міста Переяслав, Вороньків, Баришпіль, Баришівку, Гельмязів, Пісчаний, Домонтів, Кропивну, Іркліїв, Буромлю, Воршицю, Золотоношу, Ніжин, Борзну, Носівку, Кобижчу, Козар, Вольшівку, Дівицю Володькову, Березну, Сиволож, Володьковичі, Іван Городище, а, приїхавши йому в малоросійські міста, велено сказати тих міст жителям, війтам, і бурмистрам, і радникам, і лавникам, і всяким жилецьким, і промисловим, і ремісничим людям і поселянам, що великий государ із свого государського милосердного розсуду і за чолобиттям боярина і гетьмана Війська Запорозького Івана Мартиновича Брюховецького і всього Війська Запорозького, і війтів, і бурмистрів, і всяких чинів малоросійських жителів наказав у своїй господарській споконвічній отчині в малоросійських городах, містах і в містечках переписати всяких чинів жилецьких, промислових і тяглих людей, і в селах, і в поселеннях, і бобилів по іменах, і відати ними своїм, царської величності, боярам, і воєводам, і приказним людям, і від старшин, і від усяких чинів, і від козаків оберігати, і утисків, і обид їм нікому чинити не давати, і поборів на старшину, і на всяких чинів начальних людей, і на козаків ніяких не збирати, а звичайну повинність, хлібні і грошові побори, наказав великий государ на них накласти для своїх, великого государя, ратних людей, які тепер є і надалі будуть у малоросійських містах для оборони; а накласти ті хлібні і грошові побори наказав великий государ відповідно до їх же чолобиття малоросійських міст жителів, війтів, і бурмистрів, і радників, і лавників, і всяких чинів жилецьких людей відповідно до розпису, який вони подали в Приказ Малої Росії, щоб малоросійським жителям під силу було, а не в тяготу, а великого государя ратним людям було б з чого ситими бути; і вони, війти, і бурмистри, і кращі люди, хлібними і грошовими поборами самі ж себе обклали по своїх пожитках, і по промислах, і по торгах, і по нивах, і по угіддях по правді, і в тих городах, містах, і містечках, і слободах велено переписати всяких чинів жилецьких тяглих людей двори і в них людей, старших, середніх і молодших, а в селах і в поселеннях — селянські і бобильські двори, і в них — селян і бобилів, також старшої, середньої і молодшої групи окремо, і до тих городів, і міст, і містечок, і сіл, і поселень — угіддя, ріки, озера, і рибні ловлі, боброві гони і звірині стойла, і бортні угіддя, і пасіки, і млини, і рудні, і о скількох колесах той чи інший млин і рудня, і інші всякі заводи, хто саме якими угіддями володіє і скількома волами чи кіньми землю оре, і своїми чи чужими, крім козаків і козачих земель та угідь, і велено то записати в ці книги докладно, у війтів, у бурмистрів, і у кращих людей, у окладників тих городів, і міст, і містечок, і слобод, і сіл, і поселень взяти списки відповідно до свого перепису, хто чим і з яких торгів, і промислів, і пожитків, і з нив, і з угідь хлібними і грошовими оброками обложений, і на який строк, і в якому городі віддавати буде, а після того, як це все буде зроблено, велено писати в книги окремо по статтях, та ті книги за своєю рукою і за обкладинковими руками і роспись привезти у Москву і подати в ПриказМалої Росії. [...]