Ваша електронна бібліотека

По історії України та всесвітній історії

Наскрізний зріз української історії від найдавніших часів до сьогодення

Звернення Богдана Хмельницького до жителів Львова про умови перемир’я з Військом Запорозьким (1655 p., жовтня 3/13)

Протягом усього часу ми не бажали пролиття невинної християнської крові і не давали до цього найменшого приводу. Але через те, що коронні війська і різні стани Речі Посполитої жорстоко напали на Україну, ми змушені були захищати своє життя. Так і минулої зими, взявши собі допомогу з сусідніх держав, коронні війська наступали на нас і тепер аж сюди завели за собою. Однак ми, не бажаючи пролиття крові, повинні показати нашу ласку кожному, хто просить у нас милосердя, тільки щоб усі стани у Львові зробили все, згідно з цією нашою декларацією. Насамперед як лицарство, так і міщани, а також і всі громадяни і старші міста Львова повинні дати присягу, що вони, коли відступлять Війська Запорозькі і війська його царської милості, не громитимуть наших чат, які розійшлися, і не братимуть їх у неволю. А ми також зобов’язуємося забезпечити цілковиту безпеку міщанам і всім львівським громадянам і всьому війську накажемо, щоб нічого не палили по селах і фільварках. А тому що ми не хочемо добувати цього міста і проливати невинно крові, то на присутнє тут військо мешканці міста повинні дати викуп чотириста тисяч золотих. На наших військових слуг повинні дати сто сувоїв сукна фелендишу та двісті суво'ів шиптиху, а також тисячу кожухів, дві тисячі чобіт. А зокрема на полковників і на різних військових старшин п’ятдесят сувоїв кармазину, двісті сувоїв півгранату, десять сувоїв півшкарлату, п’ять штук оксамиту, десять штук атласу, десять штук адамашку, п’ятдесят центнерів свинцю для піхоти. Щоб було звільнено як наших, так і московських в’язнів [...] А для того, щоб рицарство, шляхта і львівські громадяни після відходу війська не громили і не брали у неволю козаків і людей його царської милості, ми залишаємо вам частину Військ Запорозьких і частину військ його царської милості. Цих пунктів мають додержуватися як духовний, так і шляхетський стани і всі львівські громадяни.