Ваша електронна бібліотека

Про історію України та всесвітню історію

Наскрізний зріз української історії від найдавніших часів до сьогодення

Лист невідомого поляка з табору під Жовтими Водами (1648 p., травня після 13)

Сім хоругов, що пішли з князем його мостю паном Стефаном Потоцьким і з комісаром, з паном Чарнецьким, безнадійно пропали (?). 11 травня пройшов уже тиждень з того часу, як вони боронилися під Жовтими Водами, окопавшися і вигнавши коней з табору. їм відняли воду. Вони день і ніч бороняться: вдень від татар, а вночі — від козаків; палко просять про порятунок, але важко його дати через [брак] війська; з панами гетьманами було послано небагато війська, важко туди і дістатися [?]. Орди кілька десятків тисяч. 13 травня пан староста вінницький пішов туди з 150 кінних. Господь Бог знає, що він вчинить. П’ять тисяч козаків були пішли водою, з них тисяча двісті зрадили, повбивали старших Ілляша і Книшу, славних козаків, а Овадовського, полковника, не знати, куди його поділи, пішли до Хмельницького. Інші полковники ледве повтікали, вернулося назад дві тисячі, а про інших ще не чути, де є. Його мость пан гетьман аж відступив назад до Боровиці. У той же день і від Суловського було приведено шпигуна, Комишу [?], молдаванина його, котрий був аж у Поховищу понижче Тягині. Йому тамошній ага показав посланця від хана з хоругвами, наказуючи іменем султана, щоб кожного, хто може сидіти на коні, було вигнано назустріч хану, щоб його чекали за Бугом і Дніпром. Знати там [чимало] ногайської орди, котра об’єдналася з Хміленком і, як свідчать відомості від 10 травня, вони почали переправлятися через Дніпро і мають збиратися на Кучмані; їх уже бачила і польова сторожа у Темній Діброві. Взагалі страх йде від Кучмані, там треба боронитися, а панських дружин мало, тільки кн. Вишневецького, кн. Домініка, його мості пана Синявського; його мосць пан брацлавський староста з двома тисячами виходить. Після написання листу бачив копію листа його мосці пана краківського до його мосці пана канцлера, то той пише, щоб вів короля його мосць, щоб подумав про посполите рушення, де мають брати гроші на жовніра, а по воєводствах, щоб якнайшвидше збирали людей і давали порятунок, бо тривога сильна, бо і ці дві тисячі козаків не повернулося; інші ж проминувши Кодак, повідбирали до куреня чернь і хоругви, старшину повбивали і деяких полковників теж. Пан гетьман польний залишився, дивлячися, що вчинить пан староста вінницький, прагнучи і того і тих, що в облозі, рятувати.