Ваша електронна бібліотека

Про історію України та всесвітню історію

Наскрізний зріз української історії від найдавніших часів до сьогодення

З настанов київського унійного митрополита Йосифа Велямина Рутського щодо поширення унії в Києві (1618 р.)

[...] Тому, що сам митрополит не може жити в Києві, не маючи там доходу більше тисячі золотих і жодного фільварку, він хоче посвятити суфрагана, яким і він сам був за свого попередника Потія. Його обов’язком було б мешкати в Києві та правити попами-уніатами, які є на території єпископських маєтків та маєтків інших панів-католиків.

Щоб дохід цей суфраган отримував сам, щоб спілкувався з тамтешніми людьми, знаходив нагоди для поширення унії, запобігав всьому шкідливому і, будучи на місці, виконував все, що належить до обов’язків пастиря.

Для його духовної допомоги з половини того ж доходу мати при монастирі Св. Софії добрих уніатів, людей побожних і вчених, яких з ласки

Божої знайти вже не так важко, і чим далі, тим, надіємося, їх буде більше; вони ж повинні мати у себе і школу.

Крім головного монастиря, званого Печерським, в Києві є ще три: Миколаївський, Кирилівський і Золотоверхий, які знаходяться у віданні й. м. короля. Ті монастирі без труднощів можуть зайняти згадані ченціуніати, не турбуючи тамтешніх людей: одні — після смерті тамтешніх ігуменів, інші — зараз, а саме Золотоверхий, на який має право митрополит; інші монастирі, хто б не мав на них привілеїв, крім Печерського, повинні бути підпорядковані унії. Деякі [ігумени] і без привілею утримують їх тільки владою печерського архімандрита, який на це не має жодного права, а тільки й. м. король. [...]

Розуміємо, що поки воєводою буде в Києві єретик або схизматик, нічого доброго для слави Божої статися не може. Бо що б йому в тій справі не говорив п. воєвода, він, виказавши показну готовність, потайки робитиме протилежне, як ми вже достатньо пересвідчилися.

Великою перешкодою унії в Києві є нове братство, засноване схизматиками три роки тому в Києві без привілею й. м. к., де вони збираються, і радяться. Наслідком цього з самого початку було те, що втопили митрополичого офіціала, а потім викрали слугу з грошима, який збирав подвійний побір, вивели його в дике поле й прикули до гармати; також тепер викрали і невідомо куди діли попа-уніата, який був один на Київ. Якщо те братство не буде зліквідоване, то важко думати про щось добре [...]