Наскрізний зріз української історії від найдавніших часів до сьогодення

Номінація королем Яном Ольбрахтом белзького воєводи Петра Мишковського на старосту львівського і генерального руських земель (1499 p., травня 3)

Ян Ольбрахт, Божою ласкою король Польщі, великий князь Литви, Русі, Пруссії і т. д. пан і володар, разом з прелатами та достойниками нашої королівської ради, визнаємо змістом цієї грамоти всім, кому потрібно. Оскільки звертаючи увагу на вельможного Петра Мишковського, белзького воєводу, щиро нам милого, вірного, пильного й у речах досвідченого, призначаємо на наше генеральне львівське староство, разом з містами: Глиняни, Щирець, Вишня і Бусько, зі всіма селами, навіть зі всіма добрами, великими і маленькими прибутками, віддавна до Львова, Буська і сіл належними, з метою захисту руських земель. Цьому Петру, воєводі, будь-якого року, як, наприклад, поточного, даємо тисячу злотих на кухню, давати зобов’язуємося у разі війни з турками, коли Петро, воєвода, на згаданому старостві залишатиметься; якщо з турками матимемо мир і його зі староства усунемо, тоді ми будемо звільнені від обов’язку платити згадану тисячу злотих. Зобов’язуємось навіть з цим Петром висилати наших гінців для ретельного огляду і нагляду над прибутками згаданого староства, які з Петром обходитимуть і включатимуть всі сім’ї, які далі цей Петро, воєвода, від нападу татар зобов’язаний захищати в міру своїх можливостей. Далі з будьякими речами цьому воєводі замок доручаємо, який він зобов’язаний натомість нікому не доручати. Далі пушок і рушниць, скільки бракуватиме, зобов’язуємось давати та висилати. Далі цей Петро, воєвода, зобов’язується слуг вірних і старанних тим часом пильнувати, які нам платять триста злотих, з яких перед нами рахунок складати зобов’язаний; про тих же, які не сплачуватимуть згаданих триста злотих, зобов’язуємось перед Петром з інших джерел піклуватися. Далі коли забажаємо або буде постановлено, щоб когось іншого на це староство призначити, тоді обіцяємо цього воєводу

Петра повідомити перед цим за квартал, подібно як хтось інший так забажає вчинити, тоді нас зобов’язаний повідомити за квартал, і ми іншого на місце старости призначити обіцяємо. На підтвердження цієї грамоти в присутності свідків наша печатка є привішена.