Ваша електронна бібліотека

По історії України та всесвітній історії

Наскрізний зріз української історії від найдавніших часів до сьогодення

Грамота великого князя литовського Сигізмунда Кейстутовича про підтвердження прав і привілеїв князям і боярам (1434 p., травня 6)

[...] князям і боярам, як литовським, так і руським, названих земель наших Литви і Русі жалуємо, з ласки нашої щедрості, дозволяємо і надаємо незворотно на віки таке:

§ 1. По-перше, за. доносом або за таємним звинуваченням з боку будького, чи за необгрунтованою підозрою ми не будемо переслідувати чи карати названих князів чи бояр, доки вони не будуть звинувачені в публічному суді, відповідно до законів, яких дотримуються в Литовській землі.

§ 2. Далі всі названі князі і бояри та їхні законні діти хай володіють всіма спадковими володіннями на рівних правах, як звичайно володіють у інших краях християнських, і хай вільно їх продають, обмінюють, дарують, відчужують і розпоряджаються ними за своєю доброю волею, як самі вважатимуть вигіднішим, але з тією умовою, щоб перед нами чи нашими посадовими особами здійснювали записи про відчуження, обмін, продаж чи дарування. [...]

§ 5. Всі разом і кожен зокрема селяни і піддані названих князів і бояр земель наших вільні і звільнені від усіх податків, всякої данини і податку, який називається дяло, що зазвичай сплачували з давніх часів.

§ 6. Однак за згаданими князями, боярами і їх підданими зберігаємо [обов’язок] при нас і наших спадкоємцях будувати і відбудовувати ті замки і військові дороги, до яких вони прикріплені віддавна, їхнім коштом, без чого не можуть бути в доброму стані наші землі; від інших робіт на наші замки підданих згаданих князів і бояр повністю звільняємо.

§ 7. Окрім того, погоджуємося і дозволяємо, щоб князі і бояри руські носили і користувалися гербами і знаками шляхетства так само, як литовські, але мають зачислятися вони до названих знаків через посередництво литовців після отримання згоди від братів за генеалогією із Королівства Польського.

§ 8. Нарешті, всі грамоти, привілеї і милості, даровані церквам, князям і боярам земель наших на будь-яких умовах, правилах і винятках вищеназваним нашим братом і дозволені згідно з правом патронату, цим нашим привілеєм ми знову відновлюємо, підтверджуємо, схвалюємо, зміцнюємо, зберігаючи їх силу навіки. [...]