Ваша електронна бібліотека

По історії України та всесвітній історії

Наскрізний зріз української історії від найдавніших часів до сьогодення

Підтверджувальна грамота Казимира III шляхтичеві Ходкові Маіугейовичу на маєтності у Перемишльській землі (1360 p., березня 20)

[...] Повідомляємо даним [документом] усім, кому потрібно ознайомитися тепер і в майбутньому, яким-небудь чином обміркувати і розглянути права та пільги Ходка Матутейовича з Хлопчич, уродженця землі нашої Русі, вірного нашого вибранця. Це [торкається і] привілейного листа, адресованого та виданого Ходкові і його законним нащадкам нашим найлюб’язнішим попередником, славетним володарем князем Левом на село Хлопчичі, що розташоване у Перемишльському повіті, яку-то грамоту той же Ходко подав на розгляд нашої величності і яку також на основі належного перегляду і слухання знаходимо законною і достовірною. Так ми, враховуючи і зважаючи на численні справжні заслуги, які нам названий Ходко багаторазово робив і постійно мав би здійснювати в майбутньому, щоб заслуги також відплачувалися взаємністю подяки, даємо і надаємо згаданому Ходкові, його законним нащадкам назване село Хлопчичі і підтверджуємо нашою привілейною грамотою у порядку даровизни та вічного і Невідкличного свідчення з усіма належними до нього ужитками, плодами, прибутками, чиншами, врожаями, полями, толоками, луками, пасовиськами, горами, горбками, покладами, гаями, чагарниками, заростями, ожинниками, потоками, озерами, мочарами, ріками, струмками, ставами, джерелами, стоками джерел і потоків, саджавками, рибами, млинами, помолом, ловецтвом, птахоловством, додатками і всім належним, відповідно до того, як село Хлопчичі є окреслене і відділене у своїх межах і границях уздовж, по ширині та довкола, а отже, починаючи від межі села Сокирчичі попри ріку, що зветься Дністер, до межі села, яке називається Долобів, з побережжям і лугами обабіч цієї ріки, званої Дністер. Отож, підтверджуємо грамоту згаданого нашого попередника, поставляючи, щоб Ходко і його спадкоємці та законні наступники були на вічні часи законними спадкоємцями, істинними панами названого села Хлопчичі, [щоб] сам Ходко і його спадкоємці це село держали, мали, посідали, продавали, обмінювали, заставляли, дарували, використовували і обертали на свою користь і своїх нащадків так, як це їм краще і вигідніше видаватиметься робити. Велимо, одначе, щоб для оправдання цієї нашої даровизни і свідчення сам Ходко і його законні наступники були зобов’язані на вічні часи служити нам і нашим наступникам двома кінними лучниками, здатними до будь-якого загального походу. [...]