Ваша електронна бібліотека

Про історію України та всесвітню історію

ІСТОРІЯ СТАРОДАВНЬОЇ ГРЕЦІЇ

Басилей

Басилей, басилевс (грецьк. basileus — вождь) — у мікенській Греції правитель невеликого поселення, у гомерівський період — голова племені або союзу племен, який володів військовою, жрецькою і судовою владою; спочатку обирався, пізніше успадковував владу. Античні автори називали басилеями також вождів місцевих племен.

Після скасування царської влади в Афінах (бл. XI ст. до н. є.) термін басилей застосовувався для позначення другого архонта. У Спарті цей термін використовувався як один з титулів царів. В елліністичних державах так іменували будь-якого монарха. У середні віки басилеями називали візантійських імператорів.