Ваша електронна бібліотека

По історії України та всесвітній історії

КУЛЬТУРА, НАУКА ТА ТЕХНІКА В КІНЦІ XVIII — ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ XIX ст.

Шопен Фрідерік

Шопен Фрідерік (повн. Фрідерік Францішек, у французькому варіанті Фредерік Франсуа) (1 березня 1810, Желязова Воля, Польща — 17 жовтня 1849, Париж) — польський композитор і піаніст. Музиці Шопена властиві ліризм, тонкість у передачі різних настроїв; його твори вирізняються широтою національно-фольклорних і жанрових зв'язків. По-новому витлумачив багато жанрів: відродив на романтичній основі прелюдію, створив фортепіанну баладу, опоетизував і драматизував танці — мазурку, полонез, вальс; перетворив скерцо на самостійний твір. Збагатив гармонію і фортепіанну фактуру; поєднував класичність форми з мелодійним багатством і фантазією. 2 концерти (1829, 1830), 3 сонати (1828-1844), фантазії (1841), 4 балади (1835-1842), 4 скерцо (1832-1842), експромти, ноктюрни, етюди та інші твори для фортепіано; пісні. У його фортепіанному виконанні глибина і щирість почуттів поєднувалися з витонченістю, технічною досконалістю.