Ваша електронна бібліотека

По історії України та всесвітній історії

КУЛЬТУРА, НАУКА ТА ТЕХНІКА В КІНЦІ XVIII — ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ XIX ст.

Скотт Вальтер

Скотт Вальтер (15 серпня 1771, Единбург — 21 вересня 1832, Абботсфорд, Шотландія) — шотландський письменник. Народився в сім'ї адвоката. Готуючи себе до юридичної кар'єри, він у 1792 р. в Единбурзькому університеті склав іспит на адвоката. Тоді ж почав збирати старовинні шотландські балади й пісні. З цих часів виступав на двох теренах: літературному і суддівському. Літературний дебют Скотта — переклад двох поем німецького романтика Г. Бюргера (1796) — пройшов непоміченим. Але два перших томи зібраних і відредагованих ним «Поезій шотландського кордону» (1802) принесли йому популярність. Поема «Пісня останнього менестреля» (1805) прославила його ім'я: нею зачитувалися в Англії та Шотландії, столицях і в провінції, уривки з неї вчили напам'ять і переписували.

Ця поема і наступні — «Марміон» (1808), «Діва озера» (1810), «Рокбі» (1813) тощо, а також збірник балад і лірики (1806) поставили Скотта в ряд славної плеяди поетів-романтиків Британських островів. Письменник створив 26 романів. Кращі з них увійшли до золотого фонду світової класики і визначили розвиток європейського історичного роману в XIX ст. Перший роман, «Уеверлі», з'явився в 1814 р. без вказівки імені автора. Романи Скотта, як правило, присвячені переломним або принаймні значним історичним подіям, а їх герой волею обставин виявляється між протиборствуючими сторонами напередодні або під час вирішальної сутички. За деякими виключеннями, такими як Френк Осбаддістон («Роб Рой»', 1818), Дженні Діне («Единбурзька темниця», 1818) або Квентін Дорвард з однойменного роману (1823), їхні характери невиразні і неглибокі, оскільки їхня функція «замикати» на собі головні сюжетні лінії оповідання, вводити в нього власне учасників історичної дії. Саме у змалюванні останніх майстерність Скотта проявилася на повну силу. З-під його пера вийшли яскраві, живі та своєрідні характери персонажів другого-третього плану, наприклад, старої Моз та її сина Кадді («Пуритани», 1816), капітана Дугадда Дальгетті («Легенда про Монтроза», 1819), свинопаса Гурта і блазня Вамби («Айвенго», 1820). Однак не менш живими виявилися і реальні історичні особистості: Роб Рой, втілення шотландського національного характеру; фанатики Берлі і Клеверхаус («Пуритани»), королева Єлизавета («Кенільлворт», 1821), Кромвель («Вудсток», 1826), підступний і мудрий Людовік XI («Квентін Дорвард»).