КУЛЬТУРА, НАУКА ТА ТЕХНІКА В КІНЦІ XVIII — ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ XIX ст.

Матеріалізм

Матеріалізм (від лат. materialis — речовинний) — філософський напрям, який виходить з того, що світ є матеріальним, існує об'єктивно, поза і незалежно від свідомості, що матерія первинна, ніким не створена, існує вічно, що свідомість, мислення — властивість матерії, що світ та його закономірності пізнаванні. Матеріалізм протилежний ідеалізму; боротьба між ними складає зміст історико-філософського процесу. Термін «матеріалізм» вживається з XVII ст. головним чином в значенні фізичних уявлень про матерію, а з початку XVIII ст. в філософському значенні для зіставлення матеріалізму з ідеалізмом. Історичні форми матеріалізму: античний матеріалізм (Демокріт, Епікур), матеріалізм епохи Відродження (Б. Телезіо, Дж. Бруно), метафізичний (механістичний) матеріалізм XVII—XVIII ст. (Г. Галілей, Ф. Бекон, Т. Гоббс, П. Гассенді, Дж. Локк, Б. Спіноза; французький матеріалізм XVIII ст. — Ж. Ламетрі, К. Гельвецій, П. Гольбах, Д. Дідро), антропологічний матеріалізм (Л. Фейербах), діалектичний матеріалізм (К. Маркс, Ф. Енгельс, В. І. Ленін).