Ваша електронна бібліотека

По історії України та всесвітній історії

ВЕЛИКА ФРАНЦУЗЬКА РЕВОЛЮЦІЯ

Якобінці

Якобінці (Jacobins) — політичне угруповання, що прийшло до влади під час Великої Французької революції. Від початку якобінці — це члени Якобінського клубу («Товариства друзів конституції», 1789—1794 pp.), найвідомішого з т. зв. «патріотичних товариств», яке мало у своєму розпорядженні розгалужену мережу філій і значною мірою вплинуло через них на політизацію великої частини населення Франції в епоху революції. Якобінський клуб зобов'язаний своєю назвою місцю своїх засідань — приміщенню колишнього домініканського (якобінського, по вул. Сен-Жак, тобто Св. Якова в Парижі) монастиря на вул. Сент-Оноре. Приналежність до цього клубу, його підтримка були неодмінною умовою доступу до влади до 9 термидора. Через нього пройшли і фейяни, і жирондисти, і монтаньяри. Тому помилково вважати якобінцями лише прихильників М. Робесп'єра, Ж.-П. Марата, Ж.-Ж. Дантона, Л.-А. Сен-Жюста, Ж. Кутона, тобто тих, хто залишився в клубі після вигнання з нього жирондистів у жовтні 1792 р. Проте в історичній пам'яті назва «якобінці» закріпилася саме за ними, за радикальними діячами, що прийшли до влади в період т. зв. якобінської диктатури (1793—1794) — революційно-терористичної форми державного правління Франції від падіння жиронди до термідоріанського перевороту.