ВЕЛИКА ФРАНЦУЗЬКА РЕВОЛЮЦІЯ

Руссо Жан-Жак

Руссо Жан-Жак (28.06.1712—02.07.1778) — французький письменник і філософ, представник сентименталізму. З позицій деїзму засуджував офіційну церкву і релігійну нетерпимість. У творах «Міркування про походження і причини нерівності між людьми...» (1755), «Про суспільний договір» (1762) Руссо виступав проти соціальної нерівності, деспотизму королівської влади. Він ідеалізував природний стан загальної рівності і свободи людей, зруйнований введенням приватної власності. Держава, на думку Руссо, може виникнути тільки внаслідок договору вільних людей. Естетичні і педагогічні погляди Руссо виражені в романі-трактаті «Еміль, або Про виховання» (1762).

Роман в листах «Юлія, або Нова Елоїза» (1761), а також «Сповідь» (видання 1782—1789 pp.), які акцентують увагу на «приватному», духовному житті, сприяли становленню психологізму в європейській літературі. «Пігмаліон» (видання 1771р.) — ранній зразок мелодрами. Ідеї Руссо (культ природи і природності, критика міської культури та цивілізації, що спотворюють непорочну від природи людину, перевага серця над розумом) вплинули на суспільну думку й літературу багатьох країн.