Ваша електронна бібліотека

Про історію України та всесвітню історію

ПЕРЕДНЯ АЗІЯ В ДАВНИНУ

Стародавній Ізраїль

Ізраїль — ім'я, що вживається в Старому Заповіті у різних значеннях. На думку вчених, воно означає «Бог бореться» (або «що бореться з Богом») і було отримано Іаковом після того, як той боровся з ангелом Господнім і переміг. У1 розділі Книги Виходу 12 синів Іакова названі «синами Ізраїлевими»; згодом цей термін стали використовувати як синонім всього єврейського народу, який походить від синів Іакова. У текстах на кам'яній плиті Мернептаха (XIII ст. до н. є.) і на Моавітському камені (близько 840 р. до н. є.) народ називається просто Ізраїлем, хоч не ізраїльтяни та самі ізраїльтяни в спілкуванні з чужоземцями використовували, ймовірно, термін «євреї». Ізраїлем називалося царство, що виникло згодом і яким спочатку правив Саул. Мабуть, Саул не зміг об'єднати всі коліна (племена) Ізраїлю, але це вдалося його наступникові — Давиду. Союз ізраїльських племен був зміцнений сином Давида — Соломоном, і єдина держава проіснувала близько90 років.

Після смерті Соломона бл. 933 р. до н. є. внаслідок повстання царство розпалося, і назва Ізраїль стала додаватися тільки до Північного царства, в яке входило 10 з 12 колін, а Південне царство, в яке входили коліна Іуди та Веніаміна, називалося Іудеєю. Вождем повстання і першим царем Ізраїлю став Єровоам І, Усього ж в Ізраїлі було 19 царів з чотирьох династій, а столицею його в різні часи були три міста — Сихем, Фірца й Самарія. Ізраїль декілька разів перемагав у війнах з Іудеєю і постійно зазнавав нападів з боку сусідніх держав. У 722 р. до н. є. Ізраїльське царство було знищено Ассирією. Багато його жителів було переселено в інші країни.