Ваша електронна бібліотека

По історії України та всесвітній історії

КРАЇНИ СХОДУ В XVI—XVIII ст.

Акбар Джелаль-ад-діш

Акбар Джелаль-ад-діш (1542—1605) — третій імператор з династії Великих Моголів, що правила на півострові Індостан. Народився в 1542 р. в Сінді (нині провінція Пакистану), де провів перші 12 років свого життя. У 1555 р. його батько імператор Хумаюн, позбавлений трону узурпатором, знову влаштувався в Делі. У1556 р. Хумаюн помер, і Акбар у віці 14 років став імператором. Через чотири роки він, вигнавши свого регента Байрам-хана, взявся за відновлення імперії. Головну увагу він приділив завоюванню земель непокірних правителів Північної Індії. Акбар реформував податкову систему і сприяв розвитку торгівлі. З 1582 р. він намагався затвердити в країні нове містичне віровчення, яке назвав «дін-і ілахі» («божественна віра»). Акбар підтримував відкриття як мусульманських, так й індуїстських шкіл, протегував художникам і письменникам. Побудував нову столицю Фатіхпур-Сікрі. Останні роки його життя були потьмарені придворними інтригами і змовницькою діяльністю сина, царевича Селіма. Помер Акбар у 1605 p., престол успадкував Селім під ім'ям імператора Джахангіра.