Ваша електронна бібліотека

Про історію України та всесвітню історію

КРАЇНИ СХОДУ В XVI—XVIII ст.

Бабур Захіруддін Мухаммад

Бабур Захіруддін Мухаммад (Захіреддін Мухаммед) (1483—1530) — засновник т. зв держави Великих Моголів у Індії, що проіснувала більш ніж два століття (1526—1761). По батьківській лінії — нащадок Тимура, по материнській, ймовірно, Чингісхана. В 11-літньому віці отримав у спадщину від свого батька маленьке Ферганське князівство. Вигнаний із Середньої Азії тюркськими племенами, які прийшли з Сибіру У 1504 р. за допомогою свого родича, правителя Герата, зайняв Кабул, де й приступив до створення сильного війська. Потім зробив невдалу спробу захопити Самарканд, колишню столицю Тимура. Вирішивши, що тільки після завоювання Індії він стане на чолі могутньої держави, у 1518 і 1524 pp. Бабур здійснив напади на Пенджаб. Намісник Пенджаба Даулат-хан спочатку підтримував дії Бабура, вважаючи, що він розіб'є Делійський султанат і повернеться додому. Але Бабур, зайнявши в 1524 р. Лахор, на наступний рік на чолі 12-тисячного війська зробив новий похід. Даулат-хан виступив проти нього, але був розбитий.

Вирішальна битва з 40-тисячним військом делійського султана Ібрахіма Лоді відбулася у квітні 1526 р. (на шляху з Пенджаба в Делі). Перемогло військо Бабура; дорога на Делі була тепер відкрита. Однак на його шляху стояв правитель Мевара раджа Санграм Сінгх, що зібрав багатотисячне військо з кінних загонів кількох раджпутських князів. Битва раджпутів з Бабуром відбулася в березні 1527 р. під Кхануа. І знову перевага Бабура в артилерії мала вирішальне значення для перемоги в битві. Ці дві перемоги фактично означали встановлення панування Бабура в Північній Індії. Надалі його держава розширилася на сході до пониззя Гангу внаслідок розгрому в травні 1529 р. афганських правителів Біхара і Бенгала. Частина афганських загонів армії Бабура повернулася додому, навантажена здобиччю.

Воїни, що залишилися в Індії, отримали від Бабура наділи землі. Бабур був видатним полководцем і політиком. Історичні джерела відмічають його освіченість, спостережливість, уміння цінити мистецтво. Він цікавився історією, культурою народів Середньої Азії, Афганістану й Індії, флорою і фауною цих країн. Бабур відомий як чудовий поет, що писав на джагатайскій і таджицькій мовах, а також як автор мемуарів «Бабур-наме».