Ваша електронна бібліотека

Про історію України та всесвітню історію

ПОЛЬЩА В XVI—XVII ст.

Брестська унія

Брестська унія (1596 р. ) — одна з найважливіших подій в історії церковного життя в Україні та Білорусії. Укладена в Бресті в 1596 p., внаслідок чого утворилася Українська греко-католицька церква. Була викликана необхідністю виправити наслідки церковного розколу між римським папою (католицькою церквою) і константинопольським патріархатом (православною церквою), який стався в 1054 р. Сприяли цьому і кризова ситуація, в якій опинилася православна церква на Україні в XVI ст., і необхідність протистояти подальшій латинізації і полонізації української еліти, і бажання зрівняти в правах українське православне духовенство з католицьким.

Ідея укладення унії знайшла прихильників і в польських державних і церковних колах, у яких були свої інтереси. Для офіційного урочистого проголошення унії київським митрополитом Михайлом Рогозою і польським королем Сигізмундом III Вазою було скликано церковний собор у Бресті, що проходив 16—20.10.1596. Для участі в його роботі прибули всі єпископи, багато архімандритів, ігуменів, священиків і представників мирян. Однак вже на початку собору його учасники розділилися на два угруповання. До противників унії, яких очолював князь К. Острозький, приєдналися львівський єпископ Г. Балабан і перемишльський єпископ М. Копистинський. Разом з частиною духовенства і мирян вони провели окремий православний собор, що засудив діяльність митрополита М. Рогози і єпископів, які прийняли унію і хотіли наблизити православну церкву до католицької.

Митрополит Рогоза і вірні йому єпископи зібрали свій собор, який довершив справу унії з Римом. У ньому взяли участь митрополит, 5 єпископів, частина духовенства і шляхти, а також представники католицької церкви. Собор затвердив акт унії, про що було оповіщено окремим посланням митрополита. Згідно з умовами Брестської унії, нова греко-католицька церква зберегла східний (православний, грецький) обряд, церковнослов'янську літургійну мову, право на заміщення митрополичої та єпископських кафедр, застосування старого (юліанського) календаря, нижче духовенство зберегло право брати шлюб. Одночасно визнавалося верховенство римського папи як першоієрарха всієї християнської церкви і були прийняті догмати католицької церкви. Внаслідок укладення Брестської унії духовенство, яке визнало її рішення, було зрівняно в правах з католицьким, звільнялося від сплати податків і виконання інших повинностей. Єпископам були обіцяні місця в сенаті Речі Посполитої, але ця обіцянка не була виконана польським урядом. Шляхта і міщани, які прийняли унію, формально також зрівнювалися в правах з католиками латинського обряду і дістали право займати посади в державних і міських управлінських структурах.