ПОЛЬЩА В XVI—XVII ст.

Сигізмунд II Август

Сигізмунд II Август (1 серпня 1520 — 7 липня 1572) — король Польщі і великий князь литовський у 1548—1572 pp. (коронований у 1530 p.), останній представник династії Ягеллонів на польському троні. Син Сигізмунда І Старого і Бони Сфорца. У1544 р. Сигізмунд І передав своєму спадкоємцеві Сигізмунду Августу управління Великим князівством Литовським. Після смерті першої дружини Ізабелли Австрійської спадкоємець одружився в 1546 р. з Барбарою Радзівілл. Цей шлюб викликав неприйняття Сигізмунда І і королеви Бони, а також більшої частини польських дворян, які побоювалися посилення впливу литовських князів Радзівіллів. Вступивши на трон після смерті батька в 1548 p., Сигізмунд Август насилу добився від сейму визнання свого шлюбу і коронації Барбари, однак у 1551 р. вона померла. Вважали, що обох дружин короля отруїла королева-мати. Третій шлюб Сигізмунда Августа з Катериною Австрійською був бездітним, як і два попередніх. У1558 р. почалася Лівонська війна, у ході якої російські війська зайняли значну частину території Лівонського ордену. За цих умов у 1561 р. магістр Готард Кетлер перетворив залишки Лівонського ордену в Курляндське герцогство і визнав над собою владу великого литовського князя. Після цього Литва і Польща втягнулися в тривалу війну з Росією. Лише в 1568 р. Сигізмунд Август уклав з росіянами перемир'я. Август, який не мав спадкоємців, в останні роки життя доклав багато зусиль для об'єднання Великого князівства Литовського і Польщі, які увінчалися укладенням літом 1569 р. Люблінськой унії. У внутрішній політиці Сигізмунд сприяв поширенню католицизму в підвладних йому Землях. У 1564 р. він визнав постанови Трідентського собору. У той же час король не перешкоджав діяльності протестантів: саме за його правління протестантизм набув у Польщі найбільшого поширення. Останні роки життя Сигізмунда Августа характеризувалися послабленням авторитету королівської влади через безладне особисте життя короля.