АНГЛІЯ В XVI ст.

Лендлорди

Лендлорд (англ. landlord, буквально — земельний лорд) — у середньовічній Англії феодал — великий землевласник, лорд; з розвитком капіталістичних відносин у Великобританії — великий землевласник, одержувач земельної ренти. Власність лендлордів почала складатися в Англії в XIV—XV ст. у період розкладання манора (феодальної вотчини). Пізніше, поряд з джентрі, лендлорди починають вести своє господарство капіталістичними методами. У результаті огороджувань лендлорди зосередили у своїх руках великі земельні площі. Англійська революція XVII ст. юридично зміцнила володіння лендлордів на правах приватної власності. Парламентські огороджування XVIII ст. остаточно зігнали селян із земель лендлордів. Володіючи значною земельною власністю, лендлорди широко практикували капіталістичні форми її оренди, у тому числі здачу ділянок під забудову, будівництво шахт і підприємств. У XVIII ст. лендло-рди відігравали провідну роль у політичному житті Великобританії, їхні інтереси виражала партія торі. У XIX ст. зростання промислової буржуазії призвело до послаблення позицій лендлордів.