Ваша електронна бібліотека

Про історію України та всесвітню історію

ФРАНЦІЯ В XVI—XVІI ст.

Нантський едикт

Нантський едикт (1598 р.) — закон, виданий французьким королем Генріхом IV Бурбоном; остаточно завершив релігійні війни другої половини XVI ст. у Франції. Едикт було підписано у квітні 1598 р. в місті Нанті. Згідно з його положеннями католицизм залишався пануючою релігією Франції, але гугенотам надавалася свобода віросповідання і богослужіння в містах (крім Парижа і деяких інших) та у деяких сільських місцевостях. Гугеноти дістали право займати судові, адміністративні і військові посади. При парламентах Парижа, Бордо, Тулузи, Гренобля були створені спеціальні палати для розбору судових справ гугенотів Половина складу цих палат комплектувалася з числа гугенотів. Едикт дозволяв гугенотам скликати свої конференції й синоди. Крім того, Нантський едикт містив секретні додаткові статті. Вони надавали гугенотам право мати свою армію, сто фортець і укріплених замків з гарнізонами (головні з яких Монпельє, Монтобан, Ла-Рошель). Після війни з гугенотами 1621—1629 pp. секретні статті Нантського едикту були відмінені за миром в Але 1629 р. У1685 р. король Людовік XIV Бурбон повністю відмінив дію Нантського едикту.