Ваша електронна бібліотека

Про історію України та всесвітню історію

ФРАНЦІЯ В XVI—XVІI ст.

Варфоломіївська ніч

Варфоломіївська ніч — масове знищення гугенотів католиками в ніч з 24 на 25 серпня 1572 р. (день святого Варфоломія) в Парижі, організоване Катериною Медічі та Гізами, найважливіша подія релігійних воєн у Франції. За Сен-Жерменським миром (після Третьої релігійної війни 1568—1570 pp.) гугеноти отримали часткову свободу, їм передавалися кілька фортець, а адмірала Коліньї було введено до складу королівської ради. Уряд Карла IX і Катерини Медічі, бажаючи скріпити мир, наполіг на шлюбі голови кальвіністів Генріха Наваррського (майбутнього Генріха IV) і Маргарита Валуа, сестри короля. Коліньї запропонував об'єднати католицьке і гугенотське дворянство у війні проти Іспанії, підтримавши повсталих кальвіністів Нідерландів. Катерина Медічі та її радники вважали, що конфлікт Франції з могутньою Іспанією обернеться катастрофою. Вони побоювалися також, що Коліньї вдасться підпорядкувати своєму впливу молодого короля.

На весілля в столицю з'їхалися усі відомі представники кальвіністської аристократії, а також сотні середніх та дрібних дворян. У Парижі ходили чутки про гугенотську змову. Сорбонна і проповідники називали весілля «протиприродним». Гугенотам приписували відповідальність за розв'язання громадянських воєн, бачили в них слуг антихриста, які ображали Бога. Весілля відбулося 18 серпня 1572 р. На фоні загального зубожіння надзвичайно пишні святкування посилювали обурення міських жителів. 22 серпня на адмірала Коліньї було вчинено замах. Сліди злочину вказували на причетність до нього герцога Генріха Гіза, популярного серед парижан.

За законами честі він повинен був помститися Коліньї за свого батька, убитого в 1563 р. Пораненого адмірала відвідали Карл IX і Катерина Медічі. Але гугенотська знать не задовольнилася співчуттям, зажадавши від короля покарання Гіза. Лунали заклики готуватися до нової війни. Деякі дворяни залишили Париж. Катерині Медічі і кільком придворним вдалося переконати короля усунути найбільш небезпечну групу гугенотів, щоб уникнути громадянської війни. Паризький муніципалітет 23 серпня отримав наказ закрити ворота і привести в готовність міську міліцію. У ніч на 24 серпня було вбито Коліньї, потім почалася різанина гугенотів, що знаходилися в Луврі та в інших частинах міста. Генріху Наваррському та його кузену Генріху Конде король врятував життя, зажадавши їхнього переходу в католицтво. Тиждень у місті панувало дике насильство. Король намагався відновити спокій, але солдати і міська міліція змішувалися з простолюдинами, вбиваючи і грабуючи навіть тих, кого король брав під захист. Спочатку уряд намагався пояснити те, що відбувається, ворожнечею Гізів та Коліньї, але 26 серпня Карл IX офіційно заявив, що все сталося за його наказом.

Убивства гугенотів відбулися також у кількох провінційних містах. Тільки в Парижі загинуло більше 2 тис. чоловік і більше 5 тис. — по всій Франції. Вісті про Варфоломіївську ніч були із схваленням сприйняті в Римі та Мадриді і викликали тривогу в Англії, Німеччині й Польщі. Усередині країни кальвіністське дворянство і міста, які йому підчинялися, вчинили запеклий опір католикам. У ході подальших воєн уряд змушений був піти на поступки гугенотам.