СТАРОДАВНІЙ ЄГИПЕТ

Тутмос ІІІ

Тутмос ІІІ (тронне ім'я Менхеперра) — єгипетський фараон, шостий правитель XVIII династії. Тутмос ІІІ був сином фараона Тутмоса II від наложниці на ім'я Ісида. Успадкування в період XVIII династії здійснювалося по материнській лінії, так що за своїм народженням він не міг претендувати на престол. Законна лінія престолонаслідування сходила до Хатшепсут — дочки Тутмоса і сестри (дружини) Тутмоса II. Коли Тутмос II помер (бл. 950 або 1350 р. до н. е.), Хатшепсут, яка в той час вже фа етично правила країною, прийняла титул фараона. Оскільки перебування жінки на престолі було для Єгипту фактом незвичайним, Хатшепсут, мабуть, визнала доцільним одружити свого юного племінника власною дочкою Хатшепсут II, зробивши малолітнього Тутмоса номінальним співправителем. Хатшепсут встановила тісні зв'язки з багатим царством Пунт.

На 22-м році правління її було усунуто від влади. Тутмос при підтримці угруповання, очолюваного верховним жерцем на ім'я Менхеперра-сенеб, став єдиновладним правителем. У наступні роки він відновив панування єгиптян у Сирії та Палестині. Тут він захопив величезну здобич. Але набагато ціннішими для Єгипту були численні майстри, приведені як бранці, та данина, яку Тутмос збирав під час щорічних походів у Палестину й Сирію протягом 17 років. Завоювання Тутмоса III були втрачені його наступниками, але написана ним історія (так звані «Аннали Тутмоса ІІІ) пережила тисячоліття.