Ваша електронна бібліотека

По історії України та всесвітній історії

КРАЇНИ АЗІЇ (ДО КІНЦЯ XV ст.)

Династія Сун

Сун — династія в Китаї в 960—1279 pp. Виникла після півстолітнього періоду феодальних міжусобиць. Засновником династії став воєначальник Чжао Куан Інь, який у 960 р. оголосив себе імператором. До 980 р. об'єднання країни було завершено. Вважаючи своїм першочерговим завданням завоювання міцних позицій всередині країни, Суни в зовнішній політиці пішли на всілякі поступки. Вони припинили боротьбу за відвоювання китайських територій і уклали мир з киданями (у 1004 і 1042 pp.), зобов'язавшись платити їм данину сріблом і шовком. Тангутському царству Західного Ся, яке виникло на північному заході країни, Суни також платили з 1043 р. щорічну данину шовком, сріблом і чаєм. У Сунській імперії різко скоротилося державне землеволодіння. Землі здебільшого ставали власністю різних груп феодалів. Селяни, закріплені за землею цих власників, знаходилися в кабальній залежності.

У Китаї виросли великі і багаті міста: Кайфин — столиця імперії, Учан, Ханькоу, Ханьчжоу, Цюаньчжоу, Кантон та інші. Тут розвивалися численні ремесла. Великі торгові компанії вели морську торгівлю з країнами Південно-Східної Азії. За Сунів, особливо в XII ст., широкого розповсюдження набули паперові гроші. Протягом усього сумського періоду ситуація в країні залишалася нестабільною. Важке становище селян і міських низів виливалося в численні повстання. Придворне життя складалося з постійних інтриг сановників, які суперничали між собою. У цій боротьбі у другій половині XI ст. вищу державну посаду зайняв провінційний чиновник, великий конфуціанський вчений Ван Аньші. У1069— 1085 pp. він спробував провести реформи: встановити державне кредитування селян, удосконалити систему оподаткування, ввести контроль і ринковими цінами. Найману армію він намагався замінити рекрутським військом. Однак почини Ван Аньші не були доведені до кінця. У XII ст. в Дунбаї (Маньчжурія) виникла держава чжурчженів — Цзінь, яка уклала військовий союз з Сунами проти киданів. Киданське царство Ляо було розгромлено в 1125 p., після чого чжурчженьська кіннота вторглася в Північний Китай.

У1127 р. чжурчжени зайняли столицю Китайської імперії Кайфин, а потім завоювали весь Північний Китай, знищили китайський флот і вторгайся на територію за рікою Янцзи. Сунським правителям вдалося організувати опір, і чжурчжени були відтіснені на північ. З цього часу створюється Південна Сунська династія (1127—1279). У 1211 р. почалося монгольське нашестя на Китай. Чингісхан направив свої орди проти царства Цзінь і Західного Ся. Не здобувши тут рішучої перемоги, він почав загарбницькі походи в Середню Азію.

Після тривалих воєн у 1234 р. монголам вдалося розгромити чжурчженів. Царство Цзінь було знищено, причому північна частина Китаю зазнала жорстокого розорення. Південносунська імперія спочатку підтримувала монголів у їхній боротьбі проти чжурчженів, однак, розгромивши чжурчженів, монголи в 1235 р. почали похід у Південний Китай. Незважаючи на опір китайців, монголам до 1280 р. вдалося захопити всю територію країни. У Китаї встановилася влада монгольської династії Юань.