Ваша електронна бібліотека

Про історію України та всесвітню історію

ЄВРОПА В XIV—XV ст.

Грюнвальдська битва

Грюнвальдська битва — битва між військами Тевтонського ордену і польсько-литовської коаліції 15липня 1410р. (у ході так званої «Великої війни»). «Велика війна» 1409—1411 pp. виникла через прагнення Литви повернути ті литовські землі, що знаходилися під владою Тевтонського ордену (Жемайтію); Польща виступала союзником Литви в цьому конфлікті. З липня 1410 р. об'єднані польсько-литовські війська під командуванням польського короля Владислава II Ягайло (Ягеллона) рушили до кордону володінь Тевтонського ордену, назустріч їм зі столиці орденських володінь Марієнбурга (сучасний Мальборк) вийшла армія під командуванням великого магістра ордену Ульріха фон Юнінгена. Серед тевтонців крім власне членів ордену та їхніх васалів були рицарі з Німеччини, Франції та Англії; польське військо включало полки, складені з чехів, валахів, українців і білорусів; у литовській армії, якою командував великий князь литовський Вітовт (Вітаутас), двоюрідний брат Ягайло, знаходилися два смоленських полки під командуванням князя Смоленського Семена Лінгвена Ольгердовича; на боці союзників виступала також татарська кіннота.

15 липня противники зійшлися на рівнині в трикутнику між містом Грюнвальд, Танненберг (нині — Стембарк) і Людвігсдорф (нині Людвігово). Війська ордену вишикувалися фронтом між Грюнвальдом і Танненбергом у дві лінії. Праве крило першої лінії очолював Ліхтенштейн, ліве — Валенрод, другу лінію — сам великий магістр. Союзники вишикувалися в три лінії довжиною 2,5 км між Грюнвальдом і Людвігсдорфом.

На лівому крилі знаходилися поляки (спільно з чехами, українцями та іншими) під командуванням коронного маршала Польщі Збігнева з Бжезя, третя лінія — на чолі з самим Владиславом, на правому — литовські (і смоленські) війська під керівництвом Вітовта, на крайньому правому фланзі — татарська кіннота.

Битва почалася із залпу орденської артилерії. Потім в атаку пішла татарська кіннота, за нею — перша лінія військ Вітовта. Атака була відбита, у бій пішли друга і третя лінії литовців, але Валенрод рушив у контратаку, литовці почали відступати. Одночасно поляки пішли на Лихтенштейна і прорвали його фронт. Валенрод, що переслідував литовців, повернувся, намагався потіснити сили Збігнева з Бжезя, але був відбитий. У бій вступила друга лінія орденських військ під командуванням Ульріха фон Юнінгена, але на допомогу Збігневу прийшла третя лінія поляків під командуванням Ягайло, а загони Вітовта, які повернулися на поле битви, довершили розгром сил ордену. Великий магістр і з ним-205 рицарів ордену загинули в бою. Мирний договір від 1 лютого 1411р. примусив Тевтонський орден віддати Жемайтію Литві, Добжинську землю — Польщі, а також виплатити контрибуцію.