Ваша електронна бібліотека

Про історію України та всесвітню історію

ЄВРОПА В XIV—XV ст.

Казимир ІІІ Великий

Казимир ІІІ Великий (30.04 (за іншими даними 30.06) 1310 — 5.11.1370) — король Польщі (1333—1370). Син Владислава І Локетка, останній представник династії Пястів. У 1337—1346 pp. провів грошову реформу. ' 1346—1347 pp. видав Віслицько-Пьотрокувські статути, які стали першими повними записами польського звичайного права і в яких законодавчо закріплялося існування станової монархії в Польщі. Протягом 40-х pp. XIV ст. Казимир III при підтримці Чехії вів загарбницьку політику проти Галицько-Волинської держави. У 1340 р. Казимир III, заздалегідь уклавши військовий союз (1339) з угорським королем Людовіком І Великим, почав агресію проти Галицько-Волинського князівства, але потерпів поразку. Після смерті в 1349 р. глави боярського ряду Д. Дедька захопив Галичину, а трохи раніше — Сяноцьку землю. У 1350 р. Казимир уклав угоду з Людовіком І Великим про перехід після його смерті польських земель, Галичини, Холмської і Белзької земель під владу Угорщини. При ньому в 1351—1352 pp. продовжувалася війна між Польщею і Литвою за Галицько-Волинську землю, а в 1352— 1366 pp. Польська держава воювала проти волинського князя Любарта. У1366 р. підписав договір з Великим князівством Литовським, за умовами якого до Польщі відійшла Західна Волинь з Холмом і Белзом. Розпочав процес польської і німецької колонізації українських земель. Вів невдалу війну проти Тевтонського ордену, яка завершилася підписанням Калішського трактату 1343 р., за умовами якого Польща втрачала Східне Помор'я. У 1343 р. приєднав до Польщі Куявію. Заснував Краківський університет (1364).