Ваша електронна бібліотека

Про історію України та всесвітню історію

СЕРЕДНЬОВІЧНЕ МІСТО

Бюргерство

Бюргерство (нім. Burgertum, від Burger — городянин) — у широкому значенні — усі жителі західноєвропейського середньовічного міста, що підпадали під дію міського права, тобто всі члени міської громади (включаючи і міський патриціат); у більш вузькому значенні (в якому цей термін частіше за все вживається в історичній науці) — середня верства міського населення, що складалася головним чином із самостійних майстрів — ремісників (які зазвичай об'єднувалися в цехи) і середніх та дрібних торговців.

Бюргерство формувалося в процесі боротьби (XI—XIII ст.) з феодалами-сеньйорами за міську землю, звільнення від феодальної експлуатації. Бюргери походили головним чином із залежних селян і сільських ремісників, які утікли або переселилися в місто. На ранній стадії розвитку міста (приблизно до XIV—XV ст.) міська громада вільно приймала їх до себе (тобто в число бюргерів), допомагаючи феодально-залежним селянам отримати особисту свободу. Особиста свобода і виняткова підсудність міському суду, право розпоряджатися своїм майном та інші привілеї були обов'язковими ознаками бюргерського стану.