Ваша електронна бібліотека

По історії України та всесвітній історії

БОРОТЬБА НАРОДІВ ЄВРОПИ ТА АЗІЇ ПРОТИ ЧУЖОЗЕМНИХ ЗАГАРБНИКІВ

Сельджуки

Сельджуки — гілка племен тюрок-огузів, названа від імені їхнього ватажка Сельджука (X — початок XI ст.), а також одна з назв створеної ним в XI ст. династії Сельджукидів. У 40-х — на початку 80-х pp. XI ст. вони завоювали частину Середньої Азії, велику частину Ірану, Азербайджану, Курдистану, Ірак, Вірменію, Малу Азію, Грузію і деякі інші території. Найбільшої політичної могутності Сельджуки досягай за Мелік-шаха (1072 або 1073—1092 pp.). З 40-х pp. XI в. держава Сельджуків почала розпадатися на окремі султанати. У кінці XI ст. Палестину, частину Малої Азії та інші території турків-сельджуків завоювали хрестоносці, в XII ст. Іран захопили хорезмшахи. До початку XIV ст. під владою Сельджуків знаходився Конійський султанат.