ЄВРОПА В X—ХІІІ ст.

Католицизм

Католицизм — один з основних напрямів у християнстві. Католики становлять велику частину віруючих в Італії, Іспанії, Португалії, Франції, Бельгії, Австрії, в латиноамериканських державах; серед віруючих католики переважають в Польщі, Угорщині, Чехії. Послідовники католицизму є в Прибалтиці (головним чином у Литві), у західних областях Білорусії, України. Розділення християнської церкви на католицьку і православну сталося в 1054—1204 pp.; у XVI ст. в ході Реформації від католицизму відколовся протестантизм. Організація католицької церкви відрізняється суворою централізацією, ієрархічним характером; центр — папство, голова — римський папа, резиденцією якого є Ватикан. Джерела віровчення — Святе Письмо і Святий переказ. Особливості католицизму (у порівнянні, насамперед, з православ'ям): додання до «символу віри» (у догмат Трійці) філіокве, тобто догмата про походження Святого Духа не тільки від Бога-Отця, але й Сина; наявність догматів про непорочне зачаття діви Марії та її тілесне вознесіння, про непогрішність папи; різке розмежування між кліром і мирянами; целібат.