Ваша електронна бібліотека

Про історію України та всесвітню історію

ДВІ ІМПЕРІЇ: ВІЗАНТІЙСЬКА І ФРАНКСЬКА

Верденський договір 843 р.

Верденський договір (843) — угода між внуками Карла Великого» про поділ його імперії. Традиції поділу володінь монарха між його синами і переділу цих володінь між спадкоємцями здавна існували у Франкській державі епохи Меровінгів і Каролінгів. В умовах відсутності чіткої межі між публічним і приватним правом подібна угода оформляла не розпад держави, а розподіл власності. Імператор Людовік І Благочестивий перед смертю (840) оголосив свого старшого сина і соправителя Лотаря І спадкоємцем імперії, а його молодшим братам Людовіку Німецькому і Карлу Лисому виділив частки (Баварію і території навколо Парижа) з королівським титулом. Відразу ж після смерті батька молодші брати почали боротьбу зі старшим, розбили його у битві під Фонтенуа (25 червня 841 р.) і у 842 р. в Страсбурзі поклялися не укладати з ним сепаратного миру. Переговори між ворогуючими сторонами завершилися у Вердені в 843 р. підписанням договору. За цим договором Лотар І зберігав імператорський титул, а також обидві столиці імперії Карла Великого — Рим і Ахен, але все це означало лише почесне верховенство. Кожний з братів отримував практично незалежну частину імперії: Лотар — Італію і т. зв. «Серединне королівство» — смугу землі від Середземного до Північного морів, включаючи Прованс, Бургундію, лівобережжя середнього і весь басейн нижнього Рейну і північні Нідерланди; Людовік — майже всю Німеччину від Рейну до Ельби; Карл — всю Галлію з Аквітанією і Іспанською маркою. Дроблення імперії продовжувалося і після Верденського договору.