Ваша електронна бібліотека

Про історію України та всесвітню історію

ДВІ ІМПЕРІЇ: ВІЗАНТІЙСЬКА І ФРАНКСЬКА

Династія Каролінгів

Каролінги (нім. Karolinger) — династія правителів Франкської держави в 687—987 pp., з 751 р. — королів, з 800 р. — імператорів; названа на ім'я свого найвизначнішого представника Карла Великого. Засновником династії став в 687 р. Піпін Герістальський, майордом Австразії — одного з королівств, на які розпалася держава Меровінгів. На той час королівська влада була вже номінальною, а реальну можливість управління Австразією, Нейстрією і Бургундією сконцентрували у своїх руках майордоми — управителі королівського палацу. Піпін Герістальський переміг інших майордомів, повністю усунув від справ «лінивих» меровінгських королів і зробив посаду майордома спадковою. Син Піпіна Герістальського Карл Мартелл (715—741) успішно продовжив політику батька, залишившись самовласним правителем об'єднаної Франкської держави.

У 751 р. син і наступник Карла Мартелла майордом Піпін Короткий (741—768) на зборах франкських феодалів прй підтримці папського престолу був проголошений королем франків. Вершини могутності династія досягла при синові Піпіна Короткого Карлові Великому (768—814). Скориставшись тим, що престол Візантійської імперії займала жінка, імператриця Ірина, що суперечило традиції, він добився того, що в 800 р. папа коронував його і проголосив імператором. Син Карла Людовік Благочестивий (814—840) був скинутий власними дітьми, потім повернув собі престол, але після його смерті сини (Лотар, Людовік і Карл) почали між собою війну. Вона завершилася в 843 р. укладенням Верденського договору про поділ імперії на три частини, що відповідало також і етнічному складу її населення: Лотар зберіг за собою титул імператора і отримав Італію, а також вузьку смугу земель на лівому березі Рейна (Лотарингію і Бургундію), Людовік Німецький отримав землі на півночі від Альп і на сході від Рейну (Східно-Франкське королівство, пізніше — Німеччина), Карл Лисий отримав території на захід від Рони і Мааса (Західно-франкське королівство, пізніше — Франція). У 869 р. Людовік Німецький і Карл Лисий захопили Лотарингію.

У 880-х pp. імперія ненадовго була об'єднана під владою Карла III Товстого, потім розпалася знову. Династія італійських Каролінгів перервалася у 878 р. зі смертю Лотаря II; династія німецьких — у 911 p., коли помер Людовік Дитя; французьких — у 987 р. зі смертю Людовіка V Лінивого. У Німеччині влада перейшла до Саксонської династії, у Франції — до Капетінгів.