Ваша електронна бібліотека

По історії України та всесвітній історії

НАРОДЖЕННЯ СЕРЕДНЬОВІЧНОЇ ЄВРОПИ

Монастирі

Монастирі (від грецьк. monasterion — келія самітника, відлюдника) — у буддизмі, християнстві (православ'ї і католицизмі) общини ченців (чоловічий монастир) або черниць (жіночий монастир), які приймають єдині правила життя (статут). Найдавнішими були буддійські монастирі (сер. І тис. до н. е., в Індії). Перші християнські монастирі виникли як поселення самітників (НІ—-IV ст. в Єгипті). У середні віки в Європі монастирі стали великими землевласниками. Монастирі сприяли поширенню писемності, книжкової справи.

В Україні та Росії найбільші чоловічі монастирі називаються лаврами. В Індії та Китаї поширені печерні буддійські монастирі, у Китаї, Японії, Південно-Східній Азії — ансамблі дерев'яних храмів-павільйонів, у Тибеті, Монголії — комплекси ламаїських монастирів.