НАРОДЖЕННЯ СЕРЕДНЬОВІЧНОЇ ЄВРОПИ

Вандали

Вандали (лат. Vandali) — великий союз східногерманських племен. У 406 р. під натиском гунів вандали і алани напали на Галлію і спустошили її, а в 409 р. розселилися в Іспанії, у Бетиці (пізніше ця область отримала назву Вандалузія або Андалузія). Тут пануючою групою стали вандали-асдінги на чолі з королем Гундеріхом, тоді як вандали-силінги та алани були розбиті вестготами — союзниками Риму. У 429 р. брат і наступник Гундеріха Гейзеріх, який правив у 428—477 pp., переправився в Північну Африку. У 435 р. вандали стали федератами Риму. Однак через чотири роки вони порушили угоду і захопили Карфаген. Гейзеріх вів активну зовнішню політику, приєднав до своєї держави Корсику, Сардинію і Си-цилію. У 455 р. вандали захопили і пограбували Рим, знищивши багато пам'яток культури. Наступником Гейзеріха став Хунеріх, який правив в 477—484 pp. У 533 р. в Північну Африку вдерлися візантійські війська під командуванням Велїсарія; це сталося після того, як узурпатор Гелімер скинув сина Хунеріха, Хільдеріха, близького друга візантійського імператора Юстініана. Внаслідок успішної кампанії, проведеної Велісарієм, королівство вандалів було знищено.