НАРОДЖЕННЯ СЕРЕДНЬОВІЧНОЇ ЄВРОПИ

Вестготи

Вестготи (візиготи) (лат. Visigothi) — германські племена, західне відгалуження готів. УIV ст. відділилися від остготів, неодноразово вторгалися на територію Римської імперії, заснували обширні королівства в Галії та Іспанії. Вестготи були осілими землеробами в Дакії (на території сучасної Румунії). У 376 р. на них напали гуни і витіснили за Дунай, на територію Римської імперії. Вони отримали дозвіл жити на порубіжних землях імперії, але утиски з боку римської влади призвели до того, що вони разом з остготами підняли повстання і пограбували балканські провінції Риму. У 378 р. вестготи вщент розгромили імператора Валента під Адріанополем, убивши й самого імператора. У 382 р. наступник Валента імператор Феодосії! І Великий уклав з ними мир і поселив їх в Мезії на правах федератів (військових союзників римлян). У 395 р. під проводом Аларіха вестготи залишили Мезію і рушили спочатку на південь в Грецію, а потім в бік Італії, на територію якої з 401 р. неодноразово вторгалися. Кульмінацією їхніх походів стало пограбування Рима в 410 р. У тому ж році Аларіх помер, і його наступник Атаульф відвів вестготів у південну Галлію, а потім, у 415 р., в Іспанію. У 418 р. патрицій Константин, який пізніше став імператором Східної Римської імперії Константином III, дозволив їм повернутися і поселитися на правах федератів у провінції Аквітанія Секунда в пониззі рік Гаронни і Луари. Незабаром помер вождь вестготів Валія. Його наступника короля Теодоріха І, який загинув у битві з Аттілою на Каталаунських полях в 451 р., можна вважати першим весттотським королем. Наполегливо прагнучи розширити свою територію, часто за рахунок імперії, вестготи лишалися на правах федератів до 475 p., поки син Теодоріха І Ейріх не проголосив себе незалежним королем. Ейріх склав кодекс законів, фрагменти якого дійшли до наших днів. При ньому Вестготське королівство тягнулося від Луари до Піренеїв і нижньої течії Рони, включаючи велику частину Іспанії. Ейріха змінив його син Аларіх II, який у 507 р. потерпів поразку від франкського короля Хлодвіга і загинув в битві при Вуайє поблизу Пуатьє. Внаслідок цієї битви вестготи позбавилися своїх володінь у Галлії, за винятком Септіманії, вузької смужки землі, що простяглася вздовж узбережжя від Піренеїв до Рони, зі столицею в Нарбонні; франки так і не змогли її завоювати. Вестготи правили в Септіманії та в більшій частині Іспанії зі столицею в Толедо, поки в 711 р. їх не розгромили араби.