Ваша електронна бібліотека

По історії України та всесвітній історії

ІСТОРІЯ СЕРЕДНІХ ВІКІВ

Поняття «середні віки»

Термін «середньовіччя» виник на початку XV ст. (в епоху Відродження) серед італійських філологів-гуманістів, які умовно розділили латинську мову на стародавню, середню і нову. У філологів цю градацію запозичили історики-гуманісти XVI—XVII ст., які ввели нову тричленну періодизацію всесвітньої історії: античність — середні віки — новий час. Оскільки під «новим часом» вони розуміли свою епоху, середні віки в їхньому уявленні закінчувалися в XV ст. Традиція вважати настання Відродження (Ренесансу) верхньою межею середньовіччя міцно закріпилася в західноєвропейській історіографії та в історії культури. У радянській (а тепер в російській та українській) історіографії середні віки пов'язують з часами зародження, розквіту і занепаду феодалізму в Західній Європі. При цьому початком європейської середньовічної історії вважають крах Західної Римської імперії і виникнення на її уламках варварських королівств (V ст. н. е.), а кінцем — XVI і перші десятиліття XVII ст.