ІСТОРІЯ СТАРОДАВНЬОГО РИМУ

Горацій

Горацій, Квінт Горацій Флакк (65—8 pp. до н. є.) — відомий римський поет епохи принципату Августа, син вільновідпущеника. Після вбивства Юлія Цезаря став на бік республіканців; у 42 р. до н. е. в битві під Філіппами, що закінчилася поразкою останніх, утік з поля бою. Після оголошення амністії став писарем при квесторі, а в 38 р. до н. є. увійшов у гурток Мецената.

У сатирах, ліричних «одах», посланнях містяться філософські міркування, повчання життєво-філософського характеру в дусі епікуреїзму і стоїцизму. Трактат «Наука поезії» став теоретичною основою класицизму. Відомий «Пам'ятник» Горація породив безліч наслідувань (Г. Р. Державін, О. С. Пушкин, М. Ю. Лєрмонтов, А. Міцкевич, В. Я. Брюсов, А. А. Фет, М. Т. Рильський).