Ваша електронна бібліотека

Про історію України та всесвітню історію

ІСТОРІЯ СТАРОДАВНЬОГО РИМУ

Гней Помпей

Помпей Великий (Pompeius Magnus) Гней (106—48 pp. до н. є.) — давньоримський полководець. У 83 р. до н. є. приєднався до Сулли, за дорученням якого розбив його супротивників на Сицилії і в Африці. Брав участь у придушенні повстання Спартака. У 67 р. до н. є. отримав від сенату диктаторські повноваження для боротьби з піратами на Середземному морі. З 66 р. до н. є. командував римськими військами у війні проти Мітрідата VI Євпатора, яка закінчилася перемогою римлян. Після відмови сенату визнати проведені ним заходи на Сході та наділити його солдатів землею в 60 р. до н. є. уклав союз з Крассом і Цезарем (1-й тріумвірат). Після розпаду тріумвірату (53 р.) воював проти Цезаря. У 48 р. до н. є. переміг його біля Діррахії (Епір), але потім був сам розбитий Цезарем під Фарсалом (Фессалія). Утік до Єгипту, де за наказом єгипетського царя Птолемея XII його вбили.