Ваша електронна бібліотека

Про історію України та всесвітню історію

ІСТОРІЯ СТАРОДАВНЬОЇ ГРЕЦІЇ

Геродот

Геродот (бл. 485 — бл. 425 pp. до н. є.) — давньогрецький історик, якого Цицерон називав «батьком історії». Його монументальна праця, присвячена історії греко-перських воєн і опису країн і народів, які воювали з персами, — перший історичний твір, що дійшов до нас у повному обсязі, і одночасно перша в історії античної літератури пам'ятка художньої прози. Спочатку цей твір мав назву «Історія»; у III ст. до н. є. александрійські вчені розділили його на 9 книг, давши кожній з них ім'я однієї з дев'яти муз — перша книга отримала ім'я музи історії Кліо. Геродот народився в Галікарнасі (Мала Азія) незадовго до походу Ксеркса в Грецію (480 р. до н. е.).

За участь у боротьбі проти тирана Лігдаміда Геродот був змушений покинути батьківщину і переселитися на о. Самос. Традиція приписує йому тривалі подорожі по країнах Сходу: він відвідав Фінікію, Сирію, Єгипет, Вавилон, Македонію, грецьку колонію Ольвію в Північному Причорномор'ї, побував у Дельфах. З середини 40-х років V ст. до н. є. доля Геродота була тісно пов'язана з Афінами. Відомо, що в Афінах він виступав з публічними читаннями окремих книг «Історії» і за це отримав нагороду від афінян. У 444—443 pp. до н. е. Геродот брав участь у заснуванні колонії Фурії на півдні Італії. Його «Історія» обривається описом облоги Сеста (478) і справляє враження незавершеної; на основі її аналізу прийнято вважати, що Геродот помер між 430 і 424 pp. до н. є.