Ваша електронна бібліотека

По історії України та всесвітній історії

ЖИТТЯ ЛЮДЕЙ У ПЕРВІСНОМУ СУСПІЛЬСТВІ

Неоліт

Неоліт (грецьк. neos — новий і lithos— камінь) — новий кам'яний вік, епоха, що характеризується використанням виключно крем'яних, кістяних і кам'яних знарядь (у тому числі виготовлених за допомогою техніки пиляння, свердління й шліфування) і, як правило, поширенням глиняного посуду. Знаряддя праці епохи неоліту становлять завершальну стадію розвитку кам'яних знарядь, що замінюються потім виробами з металу. За культурно-господарськими ознаками культури неоліту поділяються На дві групи: 1) землеробів і скотарів та 2) розвинених мисливців і рибалок. Неолітичні культури першої групи відображають наслідки переходу до принципово нових форм отримання продуктів шляхом їх виробництва (так звана відтворююча економіка).

Суттєві зміни, які відбулися внаслідок цього в житті суспільства і проявилися, передусім, у розвитку осідлості та різкому збільшенні чисельності населення, дозволяють дослідникам услід за англійським археологом Г. Чайлдом говорити про «неолітичну революцію» як про перший економічний переворот в історії людства. Найдавніші землеробсько-скотарські культури на Близькому Сході датуються 8—7 тис. до н. є. Для цих культур характерне існування поселень із глинобитними будівлями, наявність обвідних стін, поширення святилищ, нерідко прикрашених рельєфами і фресковим живописом, а також глиняних фігурок людей і тварин та різноманітних прикрас у вигляді намиста, браслетів й підвісок.