ІСТОРІЯ СТАРОДАВНЬОЇ ГРЕЦІЇ

Пелопоннеська війна

Пелопоннеська війна (431—404 pp. до н. є.) — війна між 1-м Афінським морським і Пелопоннеським союзами (на чолі зі Спартою), в яку були втягнуті всі поліси Еллади. Зазвичай її ділять на три періоди: Архідамова війна (431—421 pp. до н. е.), Сицилійська війна (420—413 pp. до н. є.) і Декелейська війна (413—404 pp. до н. е.). Ще в 445 р. до н. є. між Спартою і Афінами було укладено мирний договір на ЗО років, за яким Афінський і Пелопоннеський союзи зобов'язувалися не втручатися в справи міст іншого союзу, але в той же час визнавали право нейтральних держав приєднуватися до будь-кого з них. Зростаюча неприязнь між двома союзами призвела до нового військового конфлікту в 431 р. до н. є. Безпосередньою причиною війни було те, що процвітання Афін заважало розвитку торгівлі і ремесел в містах-союзниках Спарти, особливо в Мегарі Коринфі.

Крім того, афіняни втрутилися у війну між Коринфом і його колонією Керкірою, уклавши з останньою союз. У перші десять років Пелопоннеської війни жодна із сторін не могла перемогти. Афінський флот домінував на морі і неодноразово здійснював напади на береги Пелопоннесу, а спартанці з союзниками кожного року приходили в Аттіку суходолом, розоряли поселення і знищували посіви. У пошуках захисту в Афіни стікалися юрми людей із сільської місцевості, і в 430 р. до н. е. в перенаселеному місті почався мор, який знищив третину його жителів. У 422 р. до н. є. спартанські війська вторглися у Фракію і захопили афінські володіння, у тому числі важливий центр Амфіполь.

Війна виснажила ресурси обох сторін, і в 421 р. до н. є. вони уклали Нікіїв мир. Кожна сторона зобов'язалася звільнити всі зайняті території і звільнити полонених. Ні Спарта, ні Афіни не виконували умов договору, продовжуючи активні ворожі дії відносно союзників противника, і в 413 р. до н. є. війна відновилася. Похід проти Сиракуз (415—413 pp. до н. є.) завершився катастрофою і послабив Афіни; ще більше грецьких міст приєдналося до Спарти.

У 405 р. до н. е. в битві біля Егоспотамів Афіни втратили свій флот, внаслідок чого спартанцям вдалося блокувати Пірей і в 404 р. до н. є. примусити Афіни здатися. За умовами капітуляції Афіни не могли володіти флотом і зводити міські укріплення й змушені були визнати верховенство Спарти на суші та на морі. Афінська морська держава перестала існувати.