Ваша електронна бібліотека

Про історію України та всесвітню історію

ІСТОРІЯ СТАРОДАВНЬОЇ ГРЕЦІЇ

Ілоти

Ілоти (від грецьк. heileo — тіснити, гнати) — підкорене дорійцями землеробське населення Лаконії і Мессенії, яке з VII ст. до н. є. перебувало в рабстві. Ілоти вважалися власністю поліса і були розподілені по земельних ділянках (клерах), які належали спартіатам. Щорічно ілоти здавали власнику клера данину (апофору) — 70 медимнів ячменю за чоловіка і 12 — за жінку, а також певну кількість вина і маслинової олії.

Після сплати апофори ілоти вільно розпоряджалися надлишками. Щоб не допустити повстань ілотів, спартіати організували цілу систему нагляду за ними, а також каральні таємні експедиції (криптії), під час яких влаштовували масові вбивства.