Ваша електронна бібліотека

По історії України та всесвітній історії

КРАЇНИ ЦЕНТРАЛЬНОЇ ТА СХІДНОЇ ЄВРОПИ

Революція 1989 р. в Румунії

У березні 1989 р. шість опозиціонерів відправили Н. Чаушеску відкритого листа, звинувативши його в порушенні прав людини, насильстві над конституцією та руйнуванні економіки. Президент відповів, що перебудова в горбачовському дусі не потрібна, і продовжував наполягати на своєму плані «систематизації». У грудні 1989 р. в місті Тімішоара на знак протесту проти депортації угорського пастора спалахнуло повстання, яке закінчилося смертю сотень людей, коли Чаушеску наказав армії стріляти в натовп. Наступного дня почалися протести в більшості міст, а через п'ять днів, 22 грудня 1989 p., подружжя Чаушеску змушене було рятуватися втечею на вертольоті зі штаб-квартири РКП. Незабаром вони були схоплені й після швидкого суду страчені (25 грудня). Влада була передана шести авторам відкритого листа березня 1989 р. та іншим екскомуністам, що об'єдналися у Фронт національного порятунку (ФНП). У травні 1990 р. ФНП виграв вибори, було створено уряд під керівництвом П. Романа. На президентських виборах переміг І. Ілієску. У червні 1990 р. тисячі шахтарів рушили в похід на Бухарест; б'ючи демонстрантів і перехожих, вони розгромили офіси опозиційних партій та газет. Після цього уряд заборонив продовження протестів і вжив заходів щодо лібералізації економіки. Початок 1998 р. в Румунії ознаменувався внутрішньополітичною кризою. Хід реформ не прискорився, а рівень життя населення не підвищився; за 10 років з часу скасування комуністичного правління країна так і не просунулася шляхом економічного розвитку.