Ваша електронна бібліотека

Про історію України та всесвітню історію

СРСР ТА ПОСТРАДЯНСЬКІ РЕСПУБЛІКИ

Єльцин Борис Миколайович

Єльцин Борис Миколайович (нар. 1 лютого 1931) — російський державний діяч, перший президент Російської Федерації (обраний на загальних виборах 1991 р.). У 1996 р. обраний на другий термін, 31 грудня 1999 р. оголосив про свою добровільну відставку з президентського поета. Закінчив Уральський політехнічний інститут (Свердловськ) в 1955 p.; з 1955 р. працював у будівельних організаціях, з 1963 р. головний інженер, начальник Свердловського будівельного комбінату.

У 1968—1988 pp. на партійній роботі: з 1976 р. перший секретар Свердловського обкому, з 1985 р. перший секретар ММК КПРС. У1989 р. при підтримці демократичного руху був обраний депутатом з'їзду народних депутатів СРСР. У1990 р. вийшов з КПРС. У 1990-1991 pp. Голова Верховної Ради РРФСР. 12 червня 1991 р. обраний президентом Російської Федерації. У серпні 1991 р. очолив опір антидемократичному путчу Державного комітету з надзвичайного стану (ДКНС). У грудні 1991 р. підписав спільно з керівниками Білорусії та України угоду про створення Співдружності Незалежних Держав (СНД) і припинення існування СРСР. З 1992 р. Єльцин здійснював керівництво економічними і політичними реформами в Росії. У вересні 1993 р. указом Єльцина «Про поетапну конституційну реформу в Російській Федерації» була розпущена Верховна Рада Російської Федерації, ліквідована система Рад. Єльцин — ініціатор розробки нової Конституції Російської Федерації (прийнята в грудні 1993 p.) Книги: «Сповідь на задану тему» (1990), «Записки президента» (1994), «Президентський марафон» (2000).